Новий Цивільний кодекс і права ЛГБТІК+: що насправді змінює проєкт №15150
У Верховній Раді з’явилася нова версія Цивільного кодексу — проєкт №15150. Його подали після критики попереднього варіанту, але, як показує аналіз правозахисників, принципово ситуація не змінилася. Ба більше — у деяких аспектах вона навіть погіршилась.
Про це йдеться в аналізі Національного ЛГБТІ-консорціуму, який спробував відповісти на просте запитання: чи з’явилися в документі реальні механізми захисту права на сім’ю для ЛГБТІК+ людей. Коротка відповідь — ні.
Одностатеві пари знову поза законом
Головна проблема нового проєкту — він фактично залишає одностатеві пари поза межами сімейного права. Їх не визнають членами сім’ї, і навіть можливість довести це через суд не передбачена.
Шлюб, попри формально нейтральне формулювання («право на шлюб мають особи»), на практиці залишається доступним лише для гетеросексуальних пар. Одностатеві шлюби, укладені за кордоном, в Україні визнаватися не будуть.
При цьому в документі немає жодної альтернативи — ані цивільних партнерств, ані інших форм юридичного визнання стосунків. Це особливо контрастує з рекомендаціями ЄС, які Україна офіційно зобов’язалася враховувати.
Проблеми для трансгендерних людей
Окремі норми викликають серйозні питання щодо прав трансгендерних людей.
Зокрема, у разі зміни гендерного маркера шлюб може бути визнаний недійсним. І ініціювати це можуть не лише самі партнери, а й треті особи — навіть після смерті одного з них.
Фактично це означає, що держава залишає простір для втручання у приватне життя людей і ставить під загрозу вже існуючі сім’ї.
Крок назад порівняно з тим, що є зараз
Попри очікування, новий проєкт не лише не вирішує наявні проблеми, а й у деяких випадках звужує можливості, які існують сьогодні.
Наприклад, зараз у певних ситуаціях можна через суд визнати фактичні сімейні відносини. У новому документі ця можливість для одностатевих пар фактично зникає.
Так само відсутні механізми, які хоча б частково дозволяють реалізовувати окремі права через інші юридичні інструменти.
Ігнорування міжнародних зобов’язань
Ситуація виглядає суперечливо і з точки зору міжнародного права.
Європейський суд з прав людини вже зобов’язав Україну забезпечити правове визнання одностатевих пар. Європейська комісія також неодноразово рекомендувала впровадити цивільні партнерства як частину євроінтеграційного процесу.
Однак у проєкті №15150 ці вимоги фактично проігноровані, попри те, що громадянське суспільство публічно і неодноразово наголошувало на цьому.
Що це означає
У підсумку маємо досить парадоксальну ситуацію. З одного боку, держава декларує рух до Європи і рівність прав. З іншого — на рівні базового законодавства закріплює модель, яка виключає частину громадян із фундаментальних правових інститутів.
Новий проєкт не створює жодної форми визнання одностатевих сімей, ускладнює становище трансгендерних людей і не відповідає ані сучасним суспільним реаліям, ані міжнародним зобов’язанням України.
Це означає, що без суттєвого доопрацювання документ навряд чи можна вважати кроком уперед — швидше навпаки.
