Веселковий прапор, депутатський допис і нічний напад: депутат Роман Кравчук знову пояснив свою позицію
Через два роки після конфлікту навколо веселкового прапора депутат Луцької міської ради Роман Кравчук повернувся до історії, яка свого часу викликала широкий резонанс у місті й далеко за його межами.
Йдеться про події червня 2024 року, коли луцька креативна агенція Partyzan розмістила на фасаді свого офісу веселковий прапор на знак підтримки ЛГБТК+ спільноти. У відповідь Кравчук опублікував різкий коментар, назвавши це «дном» і заявивши, що Луцьк «може обійтися без цієї агенції».
Тоді ж він додав фразу: «Варто попрацювати над цим». Саме вона згодом стала однією з головних причин обурення, адже прозвучала як натяк на можливий тиск.
В проєкту Віталія Ткачука «Генерація успішних людей» Кравчук визнав, що його слова справді могли сприйматися як погроза.
«Я сидів на зустрічі, прочитав цю новину і, взагалі не думаючи, забувши, що я депутат міської ради, просто прокоментував. Там були тисячі коментарів, і я написав: “Дно”. Для мене це була різка реакція», — пояснив він.
За словами Кравчука, тоді він діяв емоційно й не врахував, що пише не лише як приватна людина, а як депутат та керівник владної фракції.
Це уточнення важливе, але воно не знімає питання про відповідальність публічної особи за власні слова. Коли політик із владним статусом пише, що місто має «обійтися» без певної компанії, а потім додає «варто попрацювати над цим», це може звучати не просто як особиста незгода.
«Я мав на увазі бойкот»
Кравчук стверджує, що не закликав до тиску на Partyzan і не мав на увазі пошкодження майна. За його версією, йшлося лише про те, щоб люди з консервативними поглядами відмовилися користуватися послугами агенції.
«Я мав на увазі, щоб люди, які сповідують традиційні сімейні цінності, не користувалися їхніми послугами. Але ця фраза вийшла двозначною», — визнав депутат.
У цьому поясненні він фактично визнає проблему формулювання, але не самої позиції. Кравчук і далі негативно ставиться до публічного розміщення ЛГБТК+ символіки.
Водночас після скандалу він, за власними словами, більше дізнався про роботу Partyzan і тепер позитивно оцінює професійну та волонтерську діяльність команди.
«Я знаю цих людей, дослідив їхню професійну і волонтерську діяльність. Вони допомагають багатьом подіям і людям. Я нічого не маю проти їхніх професійних навичок і роботи в бізнес-середовищі Луцька», — сказав Кравчук.
Тобто сьогодні депутат розділяє дві речі: діяльність агенції як бізнесу він оцінює позитивно, але її публічну підтримку ЛГБТК+ спільноти — як і раніше, негативно.
Після допису стався нічний напад
У ніч після публікації невідомі зірвали веселковий прапор, замалювали фасад агенції та пошкодили вікно. У мережі з’явилося відео з людьми в балаклавах, до якого додали скриншот або згадку про коментар Кравчука.
Через це депутата почали публічно звинувачувати у причетності до нападу.
Сам він це категорично заперечує.
«Я не маю жодного стосунку до цієї історії. Вранці мені зателефонував журналіст і попросив прокоментувати “мою акцію”. Я взагалі не розумів, про що йдеться», — заявив Кравчук.
За його словами, після інциденту на нього подали кілька скарг, зокрема до поліції. Його викликали для надання пояснень, але провадження згодом закрили.
Дії депутата також розглядала комісія Луцької міської ради. Кравчук стверджує, що сам наполягав на публічному розгляді справи, а комісія не виявила перевищення службових повноважень.
Відсутність доведеної причетності до нападу не означає, що його допис не мав впливу на атмосферу довкола агенції. Коли після різкого публічного сигналу від депутата з’являються люди в балаклавах і нищать майно, питання відповідальності за тон і наслідки висловлювань все одно залишається.
«Не буду бігати і зривати прапор»
На запитання, що він зробить, якщо Partyzan знову розмістить веселковий прапор, Кравчук відповів, що не стане особисто його зривати.
«Я можу публічно заявити свою позицію. Не буду бігати і зривати прапор — вони мають на це право. Але як депутат і громадянин я обов’язково висловлю свою думку», — сказав він.
Депутат також заявив, що готовий потиснути руку представникам агенції та подякувати їм за роботу.
«Я не налаштований агресивно. Готовий потиснути їм руки, подякувати за роботу. Можливо, це був хайп і з їхнього боку», — додав Кравчук.
Остання фраза знову переводить увагу з хвилі гомофобної реакції на мотиви самої агенції. Проте навіть якщо публічна акція привертала увагу, це не робить її менш законною чи менш змістовною.
Partyzan використала власний фасад для висловлення солідарності з ЛГБТК+ людьми. Веселковий прапор не обмежував прав інших містян, не вимагав від них змінювати переконання й не заважав їм публічно висловлювати власні погляди.
Саме тому твердження, що подібну позицію варто демонструвати лише вдома або на особистій сторінці, фактично зводиться до вимоги залишатися невидимими.
ЛГБТК+ людям і їхнім союзникам часто кажуть, що вони можуть жити як хочуть, але не повинні бути помітними. Не варто вивішувати прапор, говорити про себе, проводити публічні заходи чи нагадувати про дискримінацію. Така логіка залишає формальне право існувати, але заперечує право бути повноправною частиною міського простору.
Визнання двозначності — це лише перший крок
Слова Кравчука про те, що після скандалу він «прокинувся відомою людиною», звучать майже як історія про несподівану популярність.
Для команди Partyzan ця ж ніч означала зірваний прапор, пошкоджений фасад, звернення до поліції та хвилю ненависті. Для ЛГБТК+ людей у Луцьку — чергове нагадування, що навіть мирний символ підтримки може викликати агресію.
Депутат визнав, що його фраза була двозначною. Він також заявив, що не підтримує вандалізм і не має наміру зривати прапори власноруч. Це важливі уточнення.
Однак повноцінне переосмислення цієї історії потребувало б визнати не лише невдалу форму допису, а й право ЛГБТК+ людей та їхніх союзників бути видимими в Луцьку — не тільки вдома чи в соцмережах, а й на центральних вулицях міста.
Кравчук має право на консервативні погляди. Partyzan має право підтримувати ЛГБТК+ спільноту. Але статус депутата означає, що його слова мають більшу вагу, ніж звичайний коментар у соцмережі.
І саме тому публічному діячеві недостатньо сказати, що його неправильно зрозуміли. Важливо також замислитися, чому ці слова так легко стали частиною атмосфери, у якій мирний прапор завершився нічним нападом.
