Що може зробити людина, якщо її права порушили, а українська система захисту не дала результату? ВГО «Гей-Альянс Україна» пояснює: після використання доступних та ефективних національних засобів правового захисту можна звернутися до Європейського суду з прав людини – ЄСПЛ.
ЄСПЛ працює у Страсбурзі в системі Ради Європи та розглядає заяви про порушення прав, гарантованих Європейською конвенцією з прав людини. Скарга має стосуватися відповідальності держави – її рішення, дії, бездіяльності або нездатності належним чином захистити людину.
Перед зверненням до ЄСПЛ заявники зазвичай повинні скористатися ефективними засобами захисту, доступними на національному рівні. Як правило, заяву до Суду необхідно подати протягом чотирьох місяців після ухвалення остаточного рішення у справі в Україні.
Остаточні рішення ЄСПЛ у справах проти України є обов’язковими для держави. Суд може встановити порушення Конвенції та присудити заявникам справедливу компенсацію. Якщо справа виявляє системну проблему, для виконання рішення може знадобитися зміна законодавства, адміністративної практики або роботи державних органів.
За виконанням рішень ЄСПЛ стежить Комітет Міністрів Ради Європи. Він оцінює індивідуальні заходи, вжиті щодо заявників, а також загальні кроки, необхідні для запобігання подібним порушенням у майбутньому.
Як це працює у сфері прав ЛГБТК+ людей, показує справа «Маймулахін і Марків проти України».
Андрій Маймулахін та Андрій Марків перебувають у стабільних стосунках і живуть разом із 2010 року. У жовтні 2014 року вони звернулися до семи відділів державної реєстрації актів цивільного стану в Києві та Київській області, намагаючись зареєструвати шлюб.
У кожному з відділів чоловіки отримали відмову, оскільки Конституція та Сімейний кодекс України визначають шлюб як сімейний союз жінки й чоловіка. Водночас українське законодавство не пропонувало Маймулахіну та Марківу іншого механізму, який дозволив би офіційно визнати їхню пару та забезпечити їй правовий захист.
Відсутність правового статусу має цілком практичні наслідки. Вона впливає на спадкування і врегулювання питань спільного майна, доступ до інформації про стан партнера в лікарні, можливість ухвалювати рішення під час лікування, соціальні гарантії та визнання партнера близькою людиною в разі загибелі або зникнення.
1 червня 2023 року ЄСПЛ одностайно встановив у справі «Маймулахін і Марків проти України», що Україна порушила статтю 14 Європейської конвенції, яка забороняє дискримінацію, у поєднанні зі статтею 8 про право на повагу до приватного і сімейного життя. Рішення набуло остаточного статусу 1 вересня 2023 року.
Суд дійшов висновку, що заявники опинилися в іншому становищі, ніж різностатеві пари, оскільки не мали доступу до жодної форми юридичного визнання і захисту своїх стосунків. Єдиною підставою для цієї різниці було їхнє сексуальне орієнтування, а держава не надала переконливого обґрунтування такого ставлення.
ЄСПЛ також зазначив, що загального посилання на необхідність захисту так званої традиційної сім’ї недостатньо, щоб виправдати повну відмову одностатевим парам у правовому визнанні та захисті.
Рішення не зобов’язує Україну запроваджувати одностатеві шлюби. Водночас держава має створити дієвий правовий механізм, який забезпечить одностатевим парам належне визнання та захист їхнього сімейного життя.
Окремі приватні договори не можуть повністю розв’язати цю проблему. Вони не створюють офіційного правового статусу пари й не охоплюють усіх основних потреб сімейного життя, особливо в ситуаціях, пов’язаних із лікуванням, смертю, зникненням, спадкуванням або соціальними гарантіями.
Україна виплатила заявникам присуджену компенсацію та подала Комітету Міністрів Ради Європи план дій щодо виконання рішення. У документі згадано законопроєкт №9103 про інститут реєстрованих партнерств, а також окремі законодавчі зміни, спрямовані на захист партнерів військовослужбовців.
Однак системна проблема залишається невирішеною. У лютому 2026 року справа Маймулахіна і Марківа все ще перебувала в переліку справ під посиленим наглядом Комітету Міністрів. Така процедура застосовується, зокрема, до справ, які виявляють складні або масштабні проблеми й потребують особливої уваги під час виконання.
Станом на 30 вересня 2026 року законопроєкт №9103 про інститут реєстрованих партнерств, зареєстрований у Верховній Раді ще 13 березня 2023 року, мав статус «Опрацьовується в комітеті».
Рішення ЄСПЛ уже визначило правовий стандарт: одностатеві пари не можуть залишатися без будь-якої форми юридичного визнання та захисту. Тепер Україна має перетворити цей стандарт на реальний механізм, яким люди зможуть користуватися як у повсякденному житті, так і в найскладніших обставинах.