Перший візит Папи Римського Лева XIV до Франції став для ЛГБТ+ католиків нагодою оцінити, чи продовжить новий понтифік обережне пастирське відкриття, започатковане Франциском. Віряни очікують від Ватикану не лише доброзичливих жестів, а й конкретного перегляду ставлення до одностатевих пар і трансгендерних людей.
Як пише французьке ЛГБТКІ+ видання Têtu, Лев XIV перебував у Франції з 25 до 28 вересня. Програма його першої поїздки до країни охоплювала Париж, Лурд і Мец, богослужіння, зустрічі з вірянами, а також заходи, присвячені миру та міжрелігійному діалогу.
Клер, 36-річна лесбійка й учасниця асоціації D&J Arc-en-Ciel, яка працює заради кращого прийняття ЛГБТ+ людей у Католицькій церкві, позитивно оцінює деякі сигнали нового понтифікату. Водночас вона не побачила помітного поступу в питаннях, які безпосередньо стосуються спільноти.
«Щодо ЛГБТ досі не було великих заяв», – зауважила Клер.
Вона не планувала відвідувати богослужіння під час папського візиту. На її думку, Франциск відкрив у Церкві простір для змін, поєднуючи символічні висловлювання з окремими практичними рішеннями.
У листопаді 2023 року Ватикан роз’яснив, що трансгендерні люди можуть приймати хрещення на тих самих умовах, що й інші віряни, зокрема після гормональної терапії чи операції. Водночас у документі залишилося застереження про можливий «публічний скандал» або дезорієнтацію серед вірян.
У грудні того самого року Франциск схвалив декларацію Fiducia supplicans. Вона дозволила священникам спонтанно та поза літургійним обрядом благословляти одностатеві пари, не прирівнюючи таке благословення до шлюбу і не змінюючи католицького вчення про нього. Саме такі обмеження й залишаються предметом критики з боку ЛГБТ+ католиків.
Клер прагне, щоб її віра й досвід ЛГБТ+ людини не суперечили одне одному. Вона сподівається на відмову від стигматизувальних формулювань у Катехизмі, а також на те, що благословення одностатевих пар перестануть залежати лише від рішення конкретного священника.
Журналіст прогресивного католицького видання Cri média Тео Муа характеризує Лева XIV як прихильника соціального християнства та відкритої для всіх Церкви. Проте він застерігав, що від французької поїздки не варто було очікувати негайних доктринальних змін, адже вона мала насамперед пастирський характер.
Після свого обрання Лев XIV мало говорив безпосередньо про ЛГБТ+ питання. У вересні 2025 року він зустрівся у Ватикані з американським єзуїтом Джеймсом Мартіном, відомим служінням для ЛГБТ+ католиків. Мартін назвав розмову теплою та невимушеною і заявив, що понтифік має намір продовжувати відкритий підхід Франциска. Водночас благословення одностатевих пар під час зустрічі не обговорювали.
Іншим неоднозначним епізодом стала участь близько 50 трансгендерних жінок у ватиканському обіді для людей, які перебувають у скрутному становищі. На відміну від попередніх років, жодна з них не сиділа за почесним столом понтифіка. Організатор заходу кардинал Конрад Краєвський пояснив розміщення жеребкуванням і заперечив будь-яке виключення.
Щодо зміни офіційного вчення Церкви Лев XIV висловлювався значно стриманіше. У книжці інтерв’ю, опублікованій 2025 року, він назвав перегляд католицької доктрини про сексуальність і шлюб найближчим часом дуже малоймовірним.
Алікс, 33-річна бісексуальна учасниця D&J Arc-en-Ciel, очікує насамперед повноцінного визнання трансгендерних вірян.
«Вони мають бути визнані Церквою», – наголосила Алікс.
Вона пояснила, що відсутність такого визнання має практичні наслідки, серед яких відмови трансгендерним людям у хрещенні або конфірмації. Алікс також не очікує найближчим часом визнання одностатевих шлюбів. За її словами, навіть якщо вона одружуватиметься з чоловіком, то не робитиме цього в церкві, оскільки інституція поки не визнає ЛГБТ+ людей рівними з гетеросексуальними.
Окреме занепокоєння ЛГБТ+ католиків викликає можливе використання папського візиту консервативними та ультраправими силами. Бертран, гей і батько хлопчика, народженого в межах спільного батьківства, вважає, що поїздка понтифіка мала залишатися моментом духовного єднання.
«Треба уникнути політичного привласнення», – заявив Бертран.
Тео Муа також говорить про посилення впливу ідентичнісних ультраправих середовищ у Церкві, хоча закликає не ототожнювати їх із традиційним католицьким консерватизмом. Особливого значення він надає міжрелігійній зустрічі в Меці за участю представників християнства, ісламу та юдаїзму, вбачаючи в ній можливість для примирення.
ЛГБТ+ віряни водночас помічають опір усередині самої Церкви. Деякі священники та єпископські конференції відмовляються застосовувати положення Fiducia supplicans. У низці країн церковні структури також беруть участь у дискусіях довкола законів, які криміналізують одностатеві стосунки.
Попри це, Алікс продовжує ходити до церкви й вірить, що зміни можуть розпочатися із самих громад. Під час візиту Лева XIV вона збиралася відвідати месу, зокрема щоб зробити видимими ЛГБТ+ католиків та асоціацію, до якої належить.
«Показати, що ми існуємо», – так вона пояснила своє рішення.
Для ЛГБТ+ католиків питання полягає не лише в тому, чи дозволить Церква їм бути присутніми. Вони прагнуть повноцінної належності до релігійної спільноти, частиною якої залишаються навіть тоді, коли її доктрина продовжує тримати їх на відстані.