У Словаччині одностатева пара готує судовий позов за визнання шлюбу, укладеного в Австрії
У Словаччині починається нова судова боротьба за визнання одностатевого шлюбу, укладеного в іншій країні Європейського Союзу. Йдеться про Івана Новотного та Метода Шпачека — громадян Словаччини, які одружилися в Австрії у 2020 році, але не змогли внести свій шлюб до словацького реєстру актів цивільного стану.
Про це повідомив Правозахисний ЛГБТ Центр «Наш світ».
Пара подала заяву на реєстрацію шлюбу ще у грудні минулого року. Цього тижня вони отримали офіційну відмову — причому не від місцевого реєстратора, а від Міністерства внутрішніх справ.
За словами Івана Новотного, рішення було ухвалене на найвищому політичному рівні. Він стверджує, що розпорядження про відмову надійшло безпосередньо від прем’єр-міністра Роберта Фіцо.
Тепер чоловіки планують оскаржити це рішення в суді.
Суперечка вже не лише про словацьке законодавство
Словаччина залишається серед держав ЄС, де одностатеві пари не можуть ані одружитися, ані зареєструвати цивільне партнерство.
Втім, справа Новотного і Шпачека стосується дещо іншого питання: чи може держава-член ЄС відмовитися визнавати юридичні наслідки шлюбу своїх громадян лише тому, що цей шлюб уклали дві людини однієї статі.
Саме тут у справу вступає європейське право.
Як нагадує «Наш світ», подібна судова баталія вже відбулася у Польщі. Після рішення Суду справедливості Європейського Союзу польська влада була змушена визнавати документи про одностатеві шлюби громадян ЄС, укладені в інших державах-членах, навіть попри те, що сама Польща не запровадила шлюбну рівність на національному рівні.
Новотний і Шпачек мають намір використати саме цей аргумент.
Вони посилатимуться на рішення Суду ЄС і на принцип верховенства європейського права над національним законодавством у сферах, які регулюються правом Союзу.
Інакше кажучи, мова не обов’язково йде про те, щоб через суд змусити Словаччину негайно запровадити одностатеві шлюби для всіх. Питання полягає в тому, чи має держава право просто ігнорувати юридичний статус своїх громадян, який вони законно отримали в іншій країні ЄС.
Для самої пари це, звісно, далеко не абстрактна правова дискусія.
Визнаний державою шлюб впливає на майнові питання, спадкування, соціальні гарантії, сімейний статус, адміністративні процедури та десятки інших ситуацій, у яких подружжя має права, недоступні людям, яких держава юридично вважає сторонніми одне одному.
Єврокомісія вже попередила Словаччину
Європейська комісія відреагувала на рішення уряду Роберта Фіцо і нагадала, що держави-члени не можуть самостійно обирати, які рішення Суду ЄС виконувати, а які — ні.
«Одним із фундаментальних принципів нашого Союзу є те, що право ЄС, як його тлумачить Суд ЄС, має перевагу над національним законодавством. Усі держави-члени зобов’язані повністю виконувати всі рішення Суду ЄС», — йдеться в заяві Єврокомісії, яку цитує «Наш світ».
У Брюсселі також попередили, що стежитимуть за розвитком ситуації та за необхідності можуть використати доступні інструменти впливу.
Для позивачів це додатковий аргумент на користь того, що їхня справа має перспективу.
Вони також звертають увагу на судові рішення в інших країнах ЄС, зокрема в Польщі та Болгарії, де національні суди вже демонстрували готовність визнавати пріоритет європейського права навіть тоді, коли воно суперечить політичній позиції уряду.
Європейський Союз уже мав досвід конфліктів із державами, які намагалися ігнорувати цей принцип. Спротив верховенству права ЄС у Польщі та Угорщині раніше призводив, зокрема, до фінансового тиску з боку європейських інституцій.
Тому справа у Словаччині потенційно може вийти далеко за межі історії однієї пари.
Вона знову ставить перед ЄС фундаментальне питання: що означає свобода пересування та рівність громадян у Союзі, якщо сімейний статус людини фактично зникає після перетину внутрішнього кордону.
Для одностатевих пар це питання особливо гостре. Люди можуть законно одружитися в Австрії, Німеччині, Франції чи іншій державі ЄС, але після повернення додому раптом опинитися в ситуації, де їхній шлюб для держави наче не існує.
Саме такі правові «кордони» поступово й оскаржуються через європейські суди.
Іван Новотний та Метод Шпачек тепер спробують зробити це у Словаччині.
Якщо суд стане на їхній бік, рішення може мати значення не лише для них двох, а й для інших словацьких одностатевих пар, які уклали шлюби за кордоном.
А ширше — воно стане ще одним нагадуванням урядам країн ЄС: відсутність шлюбної рівності у національному законодавстві не обов’язково дозволяє робити вигляд, що законно створених сімей просто не існує.
