Бой Джордж опинився під хвилею критики через пісню на підтримку Ізраїлю
Фронтмен гурту Culture Club Бой Джордж випустив нову пісню Od Nirkod (We Will Dance Again), присвячену нападу ХАМАС на музичний фестиваль Supernova 7 жовтня 2023 року. Композиція майже одразу спричинила гостру реакцію в соцмережах — передусім через слова, у яких музикант заперечує визначення подій у Газі як геноциду.
Трек у стилі регі з’явився в акаунті співака в X із коротким підписом «Shalom». Його назва перекладається як «Ми знову танцюватимемо» й перегукується з однойменним документальним фільмом 2024 року про напад на фестиваль.
За даними, наведеними в публікації, під час атаки на Supernova загинули 378 людей. Напад став одним із поштовхів до початку масштабної ізраїльської військової операції в секторі Гази.
— Boy George (@BoyGeorge)
«Ви говорите про геноцид, я — про війну»
Найбільше обурення викликав вступний куплет пісні. У ньому Бой Джордж прямо протиставляє поняття геноциду та війни, подаючи дії ізраїльської армії як відповідь держави на напад.
Далі музикант визнає жорстокість війни, але пояснює її переконанням, що противник прагне знищити «кожного з нас».
Саме це формулювання критики сприйняли як заперечення масштабів страждань палестинського цивільного населення та відповідальності Ізраїлю за дії в Газі.
У першоджерелі зазначено, що висновки про геноцид або його ознаки висловлювали міжнародні правозахисні організації та структури ООН. Водночас юридична оцінка подій залишається предметом міжнародних розслідувань, судових процесів і гострих політичних суперечок.
На цьому тлі категоричний рядок із пісні прозвучав для багатьох слухачів не як заклик до миру, а як спроба відкинути досвід і втрати палестинців.
Співак називає композицію «піснею за мир»
Після публікації треку сторінку Боя Джорджа заповнили критичні коментарі. Частина користувачів звинуватила його в егоцентричності та намаганні перетворити масову трагедію на матеріал для власної творчості.
Музикант вступив у суперечки з коментаторами й наполягав, що вважає композицію не провоєнною, а «про-мирною».
Проте для багатьох слухачів таке пояснення не розв’язало головної проблеми. Заклик до миру втрачає переконливість, коли текст зосереджується на болю лише однієї сторони та водночас відкидає звинувачення щодо загибелі й травмування палестинського населення.
Пісня також порушила питання про те, хто отримує право говорити від імені постраждалих і чи можна називати твір миротворчим, якщо в ньому майже немає місця для співчуття до цивільних по обидва боки.
Критики згадали кримінальну справу минулого
У відповідях під дописом користувачі також почали нагадувати про кримінальну справу 2007 року. Тоді Боя Джорджа звинуватили в незаконному позбавленні волі чоловіка, який працював ескортом.
Згодом співака засудили до 15 місяців ув’язнення. У коментарях цей епізод використовували, щоб поставити під сумнів його моральне право повчати інших або говорити про насильство.
Таке змішування різних тем не завжди допомагає змістовній дискусії. Минулі злочини музиканта є важливою частиною його біографії, однак вони не замінюють аналізу самої пісні, її політичного послання та тверджень про війну в Газі.
Штучний інтелект став ще одним приводом для суперечки
Під час обговорення Бой Джордж, схоже, підтвердив, що використовував штучний інтелект у роботі над композицією.
Це викликало додаткове невдоволення серед шанувальників. Частину аудиторії обурило саме застосування ШІ в музиці, інші вважали недоречним використовувати автоматизовані інструменти для створення пісні про масові вбивства, війну та людське горе.
Критики зауважували, що такі теми потребують особливої відповідальності, точності й емпатії. Коли ж текст звучить спрощено та категорично, згадка про штучний інтелект лише посилює враження емоційної відстороненості.
Давня підтримка Ізраїлю
Позиція Боя Джорджа не стала цілковитою несподіванкою. Він давно відкрито підтримує Ізраїль і відмовлявся долучатися до закликів руху BDS — кампанії бойкоту, вилучення інвестицій і санкцій — не виступати в Тель-Авіві.
Раніше, під час заходу, пов’язаного з «Євробаченням» у Лондоні, музикант говорив, що має багато єврейських друзів і не збирається відвертатися від них під політичним тиском.
«Невже від мене як від принципової людини вимагають відмовитися від моїх єврейських друзів? Цього не станеться», — пояснював він.
Однак критика політики уряду Ізраїлю не тотожна відмові від дружби з єврейськими людьми чи ворожості до них. Так само засудження злочинів ХАМАС не вимагає заперечувати страждання палестинців.
Саме нездатність або небажання розділити ці речі часто й перетворює розмову про війну на змагання, чиї жертви заслуговують більшого співчуття.
Від квірної ікони очікували більшої чутливості
Бой Джордж десятиліттями залишається однією з найвідоміших квірних постатей британської попкультури. Його андрогінний сценічний образ, відкритість і спротив традиційним гендерним нормам свого часу мали велике значення для видимості ЛГБТК+ людей.
Саме тому частина аудиторії сприйняла нову пісню особливо болісно. Від людини, яка сама знає, що таке стигматизація та політичне використання ідентичності, очікували більшої уважності до інших груп, які живуть під загрозою насильства й дегуманізації.
Водночас належність до ЛГБТК+ спільноти не робить людину автоматично прогресивною в усіх питаннях і не зобов’язує її дотримуватися певної політичної позиції.
Квірні люди, як і будь-які інші, можуть помилятися, поширювати суперечливі тези або підтримувати рішення, що завдають шкоди іншим. Критикувати такі погляди можна й потрібно — не вдаючись при цьому до гомофобії або нападів на ідентичність самого артиста.
Чи може одностороння пісня бути піснею про мир
Бой Джордж має право висловлювати солідарність із жертвами нападу на фестиваль Supernova. Пам’ять про загиблих і співчуття їхнім близьким не суперечать підтримці прав палестинців.
Проблема виникає там, де пам’ять про одних використовують, щоб применшити або заперечити страждання інших.
Миротворче мистецтво не зобов’язане бути політично нейтральним. Але воно потребує здатності бачити людське життя по обидва боки конфлікту — без колективної вини, дегуманізації та простих відповідей на складні питання.
У випадку Od Nirkod (We Will Dance Again) саме цього багатьом слухачам і забракло. Пісня, яку автор називає закликом до миру, для критиків прозвучала як одностороння політична декларація, що не залишає місця для палестинського болю.
