Суд знову відмовився визнати одностатеву пару сім’єю: військовий Дмитро Лясковецький та його партнер продовжать боротьбу
Харківський апеляційний суд 9 липня залишив без змін рішення першої інстанції у справі військовослужбовця 17-ї бригади Національної гвардії Дмитра Лясковецького та його партнера Євгенія Донця. Пара намагалася юридично встановити факт проживання однією сім’єю, однак суд знову відмовив.
Про рішення повідомила громадська організація «Інсайт», яка спільно з об’єднанням «ЛГБТІК+ військові» супроводжує справу.
Для Дмитра та Євгенія це не формальна суперечка про юридичне визначення. Поки держава не визнає їхню сім’ю, партнер військового фактично залишається для закону сторонньою людиною — незалежно від спільного побуту, взаємної підтримки та тривалості стосунків.
В умовах війни така невидимість має особливо небезпечні наслідки. Йдеться про доступ до реанімації та медичної інформації, соціальні гарантії, спадкування, ухвалення рішень у критичних обставинах та інші права, які автоматично мають офіційно визнані подружжя.
Важливі докази суд не долучив
Повний текст постанови мають оприлюднити протягом п’яти днів. Лише після цього представники пари зможуть детально оцінити аргументацію апеляційного суду.
Утім, уже відомо, що суд відмовив у долученні частини доказів, які захист вважає важливими для встановлення обставин справи.
Адвокатка Оксана Гузь назвала рішення розчаруванням, але наголосила, що правова боротьба триватиме.
«Повний текст рішення покаже, чим саме керувався суд цього разу. Але очевидно одне: українська судова система надмірно формалізована», — зазначила вона.
Для одностатевих пар ця формалізованість перетворюється на необхідність знову й знову доводити очевидне: що спільний дім, взаємна турбота, фінансова відповідальність і багаторічні стосунки справді утворюють сім’ю.
Військовий захищає державу, яка не визнає його родину
Особливо гостро ця ситуація виглядає з огляду на службу Дмитра. Поки він ризикує життям, захищаючи Україну, держава не гарантує безпеку та базові права найближчій для нього людині.
Щоб отримати хоча б часткове юридичне визнання, пара змушена проходити тривалі судові процедури й надавати докази того, що їхні стосунки були достатньо тривалими, відкритими та схожими на сімейні.
Для різностатевих подружжів ці питання вирішуються свідоцтвом про шлюб. Одностатевим парам доводиться доводити сімейний зв’язок у кожній окремій ситуації — і навіть тоді позитивного рішення ніхто не гарантує.
Так виникає нерівність, за якої одна сім’я визнається автоматично, а інша залежить від оцінки конкретного судді та набору доказів.
Україна має виконати рішення ЄСПЛ
У «Інсайті» звертають увагу, що справа Дмитра та Євгенія розглядається на тлі євроінтеграційних зобов’язань України.
15 червня 2026 року Україна відкрила Кластер 1 «Основи» у переговорах про вступ до Європейського Союзу. Серед проміжних критеріїв міститься пункт «Рівність та недискримінація», який передбачає виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Маймулахін та Марків проти України».
У червні 2023 року ЄСПЛ встановив, що відсутність в Україні будь-якої форми юридичного визнання одностатевих пар порушує їхнє право на повагу до приватного і сімейного життя.
Від держави вимагається створити правовий механізм, який дозволить таким парам офіційно оформлювати свої стосунки та отримувати пов’язаний із цим захист.
Отже, запровадження реєстрованих партнерств — уже не лише вимога правозахисної спільноти. Це міжнародне зобов’язання України та один із практичних кроків на шляху до членства в ЄС.
Законопроєкти є, політичного рішення немає
В Україні вже зареєстровані законодавчі ініціативи щодо реєстрованих партнерств, однак парламент не поспішає з їхнім розглядом.
Через цю бездіяльність одностатеві пари продовжують шукати захист у судах. Проте судова практика залишається непослідовною, а результат кожної справи залежить від формального тлумачення законодавства, яке досі не враховує реальність тисяч українських сімей.
Закон про партнерства міг би прибрати цю невизначеність. Він не змушував би суди щоразу встановлювати, чи були двоє людей «достатньо сім’єю», а надавав би парам зрозумілу процедуру добровільної реєстрації.
Це також зменшило б навантаження на судову систему та забезпечило однакові правила для всіх.
Боротьба триватиме
ГО «Інсайт» і «ЛГБТІК+ військові» подякували Дмитру Лясковецькому та Євгенію Донцю за рішення публічно відстоювати свої права.
Після оприлюднення повного тексту постанови команда проаналізує мотиви суду та визначить подальші юридичні кроки.
Ця справа стосується не лише однієї пари. Вона показує, наскільки вразливими залишаються родини ЛГБТІК+ військових, коли держава визнає їхню службу та внесок в оборону, але відмовляється визнавати найближчих для них людей.
Військові не повинні воювати ще й за право називати свою родину родиною. Закон про реєстровані партнерства потрібен не колись після війни, а зараз — як питання рівності, безпеки та поваги до тих, хто захищає країну.
