Мінмолодьспорту закликало прибрати з нового Цивільного кодексу норму про анулювання шлюбів трансгендерних людей
Міністерство молоді та спорту України не підтримало положення проєкту нового Цивільного кодексу №15150, яке дозволяє визнавати недійсними шлюби, якщо один із партнерів після одруження змінив гендерний маркер у документах.
У своєму офіційному відомство запропонувало переглянути цю норму. У міністерстві наголосили, що вона може створити правову колізію та суперечити принципам рівності, недискримінації й поваги до сімейного життя.
Йдеться про частину четверту статті 1495 проєкту кодексу. У нинішній редакції вона передбачає можливість визнати шлюб недійсним після зміни гендерного маркера одним із подружжя.
При цьому ініціювати припинення актового запису про шлюб зможе не лише чоловік або дружина, а й так звана «заінтересована особа». Хто саме може належати до цієї категорії, у наведеному положенні чітко не пояснюється, що створює ризик стороннього втручання у приватне та сімейне життя пари.
Шлюб можуть поставити під сумнів навіть після розлучення або смерті
Правозахисники звертають увагу ще на одну небезпечну деталь. Проєкт дозволяє визнавати такі шлюби недійсними навіть тоді, коли подружжя вже розлучилося або один чи обоє партнерів померли.
Це означає, що юридичні наслідки можуть торкнутися не лише самого статусу шлюбу, а й майнових та спадкових прав.
Наприклад, ретроспективне визнання шлюбу недійсним потенційно здатне поставити під сумнів право на спадщину, спільно набуте майно чи інші гарантії, які виникли під час подружнього життя.
Саме тому критики норми вважають її не технічним уточненням, а положенням, здатним серйозно погіршити становище трансгендерних людей та їхніх сімей.
Чинне законодавство вже передбачає процедуру розлучення
Координатор із політики та законодавства Національного ЛГБТІ-консорціуму України Святослав Шеремет назвав висновок Мінмолодьспорту захистом громадянської рівності трансгендерних людей.
Він нагадав, що чинний Сімейний кодекс не передбачає автоматичного припинення шлюбу після зміни гендерного маркера одним або обома партнерами.
Коли подружжя більше не хоче залишатися разом, для цього вже існує звичайна процедура розлучення. Окрема підстава для анулювання шлюбу через зміну документів, на думку правозахисників, фактично виділяє трансгендерних людей в окрему, менш захищену категорію.
Такий підхід також ігнорує волю другого партнера. Навіть якщо обоє хочуть зберегти сім’ю, їхній шлюб може опинитися під загрозою лише через те, що одна людина привела документи у відповідність до своєї гендерної ідентичності.
Міністерство послалося на Конституцію та Європейську конвенцію
У висновку Мінмолодьспорту згадуються статті 21, 24 і 28 Конституції України. Вони закріплюють рівність людей у правах, забороняють дискримінацію та гарантують повагу до людської гідності.
Відомство також послалося на статтю 14 Європейської конвенції з прав людини, яка забороняє дискримінацію під час реалізації гарантованих прав.
З позиції міністерства випливає, що законодавство не повинно ставити чинність шлюбу в залежність від гендерної ідентичності одного з партнерів. Тим більше, коли йдеться про сім’ю, яка вже існує та може мати спільне майно, дітей і багаторічну історію стосунків.
Проєкт нового кодексу викликав широку критику
Верховна Рада ухвалила проєкт нового Цивільного кодексу №15150 у першому читанні 28 квітня 2026 року.
Відтоді документ активно обговорюють правники, громадські організації та правозахисники. Критика стосується не лише положення про шлюби трансгендерних людей, а й інших норм, які можуть звузити вже наявні права окремих груп громадян.
Позиція Мінмолодьспорту стала важливим сигналом у цій дискусії. Вона показує, що навіть усередині державних інституцій є розуміння: зміна гендерного маркера не повинна автоматично руйнувати сім’ю чи позбавляти людину прав, які вона мала у шлюбі.
Шлюб — це насамперед правовий і особистий зв’язок між двома людьми. Його долю мають визначати самі партнери, а не сторонні особи чи дискримінаційні норми, прив’язані до гендерної ідентичності.
