Як говорити інклюзивно: Таня Касьян про мультикультуралізм і інтерсекційність у заключному епізоді подкасту «Потрошку»
У заключному епізоді подкасту «Потрошку» його авторка й ведуча Таня Касьян, виконавча директорка ГО «Точка опори ЮА» та експертка з гендерної рівності, різноманіття й інклюзії, пояснює два підходи, які допомагають будувати справді інклюзивне спілкування — мультикультуралізм та інтерсекційність.
Мультикультуралізм: сила розмаїття, а не його стирання
Перший підхід, про який говорить Таня, — мультикультуралізм, тобто ідея мирного співіснування різних культур, які збагачують суспільство, зберігаючи власну ідентичність.
У випуску ведуча пояснює дві метафори, що описують різні погляди на культурне розмаїття:
-
Теорія «плавильного котла» (Melt Pot Theory) — припускає, що всі групи мають «розплавитися» в одній домінантній культурі, відмовившись від власних традицій і мови. Таня порівнює цей підхід із політикою асиміляції, яку проводили США щодо корінних народів, або з радянською русифікацією в Україні — спробою створити «єдину радянську людину» без культурних відмінностей.
-
Теорія «салатної миски» (Salad Bowl Theory) — натомість ґрунтується на повазі до відмінностей. Кожен елемент суспільства, як інгредієнт у грецькому салаті, зберігає свій колір, аромат і смак, додаючи спільноті унікальності.
«Сьогодні, коли глобалізація стирає кордони, українцям особливо важливо зберігати власну культуру й водночас поважати різність інших», — наголошує Касьян.
Культура на роботі: як враховувати різність у командах
Ведуча ділиться прикладами зі своєї тренерської практики: у мультикультурних командах потрібно пам’ятати про релігійні свята, часові пояси, мову, культурні звички.
Вона посилається на дослідження консультантки Ерін Меєр із книжки «Культурна карта», де йдеться про відмінності у стилях комунікації, лідерства, прийняття рішень і довіри в різних культурах.
Таня радить:
-
Знати себе — усвідомлювати свої культурні особливості й відкрито про них говорити.
-
Знати іншого — слухати і приймати різність колег.
-
Створювати спільний простір, де кожна людина відчуває себе почутою.
Інтерсекційність: бачити людину цілком
Другий підхід, який пояснює Касьян, — інтерсекційність. Цей термін увела американська дослідниця Кімберлі Креншоу у 1989 році. Він описує, як різні аспекти ідентичності — стать, раса, клас, сексуальна орієнтація, інвалідність тощо — перетинаються і формують унікальний досвід кожної людини.
Наприклад, Ромка з Луганська може бути водночас жінкою, внутрішньо переміщеною особою і представницею національної спільноти — і кожен із цих аспектів впливає на її життя.
Інтерсекційність вчить дивитися глибше, не узагальнювати досвід цілих груп. Таня пояснює, що коли ми говоримо «люди похилого віку не розбираються в технологіях», ми стираємо різноманіття — адже серед них є активні користувачі соцмереж, ті, хто тільки навчається, і ті, хто не має ресурсів на нові гаджети.
«Коли ми бачимо людину не через стереотип, а через її унікальну історію — ми даємо їй сигнал: я тебе бачу, поважаю і ціную,» — підсумовує ведуча.
🎧 Слухати випуск можна на подкаст-платформах і YouTube за посиланням:
Подкаст «Потрошку» виходить за підтримки Представництва Фонду Фрідріха Наумана за свободу в Україні.
