У Пакистані внаслідок стрілянини загинула трансгендерна людина, ще одна дістала поранення
У пакистанській провінції Хайбер-Пахтунхва сталася стрілянина, внаслідок якої загинула трансгендерна людина на ім’я Міші. Ще одна постраждала, Тара, дістала вогнепальні поранення й була доправлена до лікарні.
Як повідомляє The Express Tribune, напад стався поблизу мосту Raja Ground Bridge. За попередніми даними, Міші й Тара прийшли туди, щоб забрати в знайомої людини телефон і гроші. Під час зустрічі виник конфлікт, після чого невідомий відкрив вогонь.
Поліція прибула на місце невдовзі після стрілянини. Тіло Міші доправили до лікарні для проведення судово-медичної експертизи, а на місці злочину зібрали речові докази. Розслідування триває.
Активістки вимагають негайної реакції влади
Напад різко засудила Арзу Хан — президентка трансгендерної спільноти Хайбер-Пахтунхви та виконавча директорка Manzil Foundation.
«Постійні напади на трансгендерних людей є неприйнятними й вимагають негайного покарання винних», — заявила вона.
Хан також закликала владу Пакистану вжити реальних заходів для захисту трансспільноти й покласти край атмосфері безкарності, в якій нападники не бояться відповідальності.
Її слова вказують на ширшу проблему: насильство проти трансгендерних людей у країні не можна розглядати лише як низку окремих кримінальних епізодів. Коли напади повторюються, а спільнота постійно живе в очікуванні нової загрози, йдеться вже про системну небезпеку.
Формальні права не гарантують безпеки
Пакистанське законодавство визнає частину прав трансгендерних людей. Від 2010 року вони можуть змінювати юридичний гендер, а у 2018 році в країні ухвалили закон, спрямований на захист трансспільноти від дискримінації.
Закон про трансгендерних осіб дозволяє змінювати гендерний маркер на чоловічий, жіночий, небінарний або третій гендер відповідно до самоідентифікації. Для цього не вимагається проходження операцій чи інших медичних втручань.
Однак між правами на папері та повсякденним життям залишається велика прірва. Юридичне визнання не захищає автоматично від нападів, переслідувань, відмови в роботі, житлі чи медичній допомозі.
Саме тому правозахисники наголошують не лише на потребі законів, а й на їхньому реальному виконанні: швидкому розслідуванні злочинів, притягненні винних до відповідальності та створенні механізмів, яким трансгендерні люди могли б довіряти.
Коли насильство стає звичним, мовчання лише поглиблює проблему
Загибель Міші та поранення Тари — це не абстрактна статистика. За кожною подібною історією стоять люди, їхні родини, друзі та спільнота, яка вкотре отримує сигнал, що її безпека може бути крихкою.
Важливо також, щоб медіа й правоохоронці говорили про постраждалих із повагою, використовували коректні імена та не зводили їхню особистість лише до гендерної ідентичності.
Для трансгендерних людей право на безпеку не повинно залежати від суспільного схвалення чи політичної кон’юнктури. Воно є базовим правом людини.
Розслідування стрілянини триває. Водночас трансспільнота Пакистану очікує від влади не лише пошуку конкретного нападника, а й системних кроків, які зроблять подібні злочини менш імовірними.
