Після першого від початку повномасштабного вторгнення пішого Маршу ХарківПрайд організатори повідомили про погрози фізичною розправою, стеження за командою, спробу проникнути до ПрайдХабу та пошкодження майна. Представники організації вважають ці події цілеспрямованим тиском на ЛГБТК+ спільноту і вимагають, щоб правоохоронці розслідували їх з урахуванням можливого мотиву нетерпимості.
Як розповідає у розгорнутому матеріалі «Рубрика», адвокатка ХарківПрайду Марія Мамалуй заявляє про щонайменше 32 зафіксовані з 2017 року епізоди нападів, погроз, пошкодження майна та спроб зірвати заходи організації. За її словами, жоден із відомих ХарківПрайду випадків не завершився притягненням винних до відповідальності саме за злочин, вчинений із мотивів нетерпимості.
Перший піший Марш від початку великої війни
Марш ХарківПрайду відбувся 12 вересня 2026 року. Це була перша піша хода у Харкові від початку повномасштабного російського вторгнення. Прайд-події проводять у місті восьмий рік поспіль.
До Маршу долучилися близько 200 людей. Маршрут завдовжки приблизно 500 метрів проклали переважно під землею: учасники й учасниці пройшли від платформи станції метро «Держпром» переходом до станції «Університет», далі через платформу та підземний перехід.
Після цього відбувся стоячий протест біля Харківської обласної військової адміністрації. Перед присутніми виступили організатори й організаторки Маршу, а також союзники та союзниці ХарківПрайду.
Захід провели у закритому форматі. Для участі були потрібні попередня реєстрація і перевірка. Команда разом із поліцією Харківщини розробила кілька сценаріїв дій, а маршрут планувала з урахуванням безпекових обмежень воєнного часу.
Організатори наголошують, що ХарківПрайд залишається єдиним українським прайдом, який відбувається у прифронтовому місті.
Чотири вимоги ХарківПрайду
Під час Маршу учасники й учасниці озвучили чотири основні вимоги:
- Відкликати проєкт нового Цивільного кодексу, який ЛГБТК+ організації називають дискримінаційним, і виконувати дорожні карти реформ із повноцінним залученням громадських організацій.
- Змінити кримінальне законодавство, щоб гомофобний і трансфобний мотиви належно враховували під час розслідувань та судових розглядів, а винні отримували справедливе покарання.
- Зробити безпеку і рівність частиною міської політики. Йдеться, зокрема, про доступні укриття, фінансування оборони та цивільного захисту, розвиток інклюзивної інфраструктури і публічну підтримку рівних прав.
- Запровадити правове визнання сімейних партнерств для одностатевих пар. Організатори нагадали про рішення Європейського суду з прав людини, який встановив порушення прав через відсутність в Україні належного правового визнання та захисту одностатевих пар.
Кожну вимогу супроводжував окремий перформанс. Співорганізаторка ХарківПрайду та президентка Харківського жіночого об’єднання «Сфера» Анна Шаригіна заявила, що команда продовжуватиме вимагати від держави руху до інклюзії та рівності, попри погрози й відсутність належної реакції міської влади.
Погрози почалися напередодні Маршу
Після заходу ХарківПрайд повідомив, що організація та окремі представниці команди отримували погрози фізичною розправою, вбивством, вибухами й атаками із застосуванням вибухової зброї. За твердженням організаторів, такі повідомлення почали надходити ще напередодні Маршу.
Команда також заявила, що до події невідомі стежили за автомобілем Анни Шаригіної. Після Маршу група людей, яких в організації називають гомофобними екстремістами, нібито намагалася вистежити команду та чекала на неї у прилеглих провулках.
Згодом невідомі пошкодили вхід до ПрайдХабу. На дверях залишили гомофобні наліпки, з фасаду зішкрябали логотип організації, камеру домофона пошкодили. За даними ХарківПрайду, невідомі також намагалися проникнути до приміщення.
На автомобіль Анни Шаригіної наклеїли гомофобні наліпки та порізали шини.
ХарківПрайд розцінює погрози, переслідування команди, пошкодження майна і спробу потрапити до ПрайдХабу як скоординований напад на організацію та ЛГБТК+ спільноту Харкова. Водночас остаточні обставини, мотиви й причетність конкретних людей має встановити слідство.
Поліція відкрила провадження, але без статті про порушення рівноправності
Адвокатка ХарківПрайду Марія Мамалуй повідомила, що після подій 12 вересня до поліції подали дві заяви. Одна стосується пошкодження автомобіля Анни Шаригіної, інша – фасаду ПрайдХабу.
За першою заявою вже відкрили кримінальне провадження. Однак, за словами адвокатки, у попередній кваліфікації слідчі не врахували можливого порушення рівноправності громадян, передбаченого статтею 161 Кримінального кодексу України.
Правозахисники наполягають, що можливий мотив нетерпимості потрібно перевірити в межах розслідування. Команда готує скарги до суду, щоб домогтися, на її думку, належної попередньої кваліфікації.
Мамалуй також заявила про намір сприяти встановленню причетних осіб та організацій, які могли підбурювати до нападів на ЛГБТК+ людей і правозахисників. У цьому контексті адвокатка посилається на статтю 37 Конституції України, яка встановлює обмеження для політичних партій і громадських організацій, діяльність яких спрямована, серед іншого, на порушення прав і свобод людини.
Щонайменше 32 епізоди з 2017 року
За внутрішніми даними ХарківПрайду, від 2017 року відбулося щонайменше 32 епізоди нападів, погроз, пошкоджень майна та спроб зірвати заходи ХЖО «Сфера», ПрайдХабу й ХарківПрайду.
У травні 2017 року під час нападу на ЛГБТК+ акцію біля Палацу одружень постраждали понад десять учасників та двоє поліцейських.
У липні 2018 року люди у протигазах увірвалися до ПрайдХабу, застосували газ і димову шашку та пошкодили майно.
У вересні 2019 року противники ХарківПрайду намагалися заблокувати лекцію Олеся Донія. Після заходу його облили зеленкою, внаслідок чого він отримав хімічний опік ока.
У вересні 2020 року на ПрайдХаб нападали тричі протягом одного тижня. Невідомі пошкоджували фасад, блокували двері та розбивали вікна.
У 2025 році, за даними організації, група неповнолітніх під тиском дорослих намагалася прорватися на ПрайдФест. Того ж року у метро напали на ЛГБТК+ активістку Віру Чернигіну, а фасад ПрайдХабу знову пошкодили.
Після кожного такого епізоду представники ХарківПрайду зверталися до поліції. Проте, за словами Марії Мамалуй, частина звернень не переросла у повноцінне кримінальне розслідування.
Організації відомо щонайменше про п’ять проваджень, які просунулися далі за етап первинного звернення. Водночас жодне з них, як стверджує адвокатка, не завершилося покаранням винних саме за злочин із мотивів нетерпимості.
Справа 2017 року дійшла до Європейського суду
Найбільше процесуально просунулася справа про напад біля Палацу одружень у 2017 році. Спочатку поліція, за словами адвокатки, не реєструвала заяви п’ятьох потерпілих. Лише після оскарження бездіяльності правоохоронців відомості внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань за частиною 3 статті 161 Кримінального кодексу. Таким чином у кваліфікації формально врахували дискримінаційний мотив.
Однак розслідування не завершилося покаранням нападників. У 2021 році потерпілі за підтримки Харківської правозахисної групи, пройшовши національні процедури, почали підготовку звернення до Європейського суду з прав людини. Подальший перебіг справи ускладнило повномасштабне вторгнення.
Напад на ПрайдХаб із застосуванням газу та димової шашки у 2018 році поліція кваліфікувала як хуліганство. За словами Мамалуй, мотив нетерпимості у провадженні не врахували, а про притягнення нападників до відповідальності організації невідомо.
У справі про напад на Віру Чернигіну є підозрюваний. Проте кваліфікацію змінили на менш тяжкий злочин, оскільки слідство не побачило ознак нетерпимості. Оскарження цього рішення у прокуратурі та суді не дало результату.
Розслідування спроби прорватися на ПрайдФест 2025 року, за словами адвокатки, фактично зупинилося на листуванні слідчої з керівниками радикальних організацій. Представникам ХарківПрайду доводиться процесуально домагатися проведення допитів.
Мамалуй підсумовує, що з десятків зафіксованих нападів лише один випадок формально отримав кваліфікацію з урахуванням дискримінаційного мотиву. Навіть у цій справі винних не покарали. В інших провадженнях мотив нетерпимості не визнавали, розслідування роками не просувалися або звернення не ставали повноцінними кримінальними справами. Адвокатка називає це не сукупністю окремих помилок, а системною безкарністю.
Агресії стало менше, але вона набула особистого характеру
Співорганізатор ХарківПрайду Яків Лавринець розповів, що після початку повномасштабного вторгнення кількість агресивних інцидентів щодо організації зменшилася. За його приблизними підрахунками, під час великої війни сталося близько шести таких епізодів, тоді як у 2017-2021 роках їх було 28.
Раніше напади часто супроводжувалися відкритим фізичним насильством. Людей били, заливали газом і зеленкою, до приміщення хабу вривалися у протигазах та кидали димову шашку.
Після початку вторгнення противники ЛГБТК+ заходів протестували біля ПрайдХабу, намагалися зірвати показ фільму «Уроки толерантності», напали на Віру Чернигіну, намагалися потрапити на ПрайдФест та знову пошкодили приміщення хабу.
У 2026 році, за спостереженнями Лавринця, характер агресії змінився. Якщо раніше напади переважно спрямовували проти заходів або приміщень, тепер опоненти почали переслідувати конкретних організаторок.
Йдеться про стеження за автомобілем Анни Шаригіної, пошкодження її особистого майна та очікування команди у провулках після Маршу. Лавринець сприймає це як особисте залякування з посланням: «Ми знаємо, хто ви і де ви».
Також перед Маршем у публічному просторі з’являлися повідомлення про те, що Харкову слід «чекати гостей». На думку співорганізатора Прайду, принаймні частина противників заходу приїхала до міста спеціально.
Лавринець наголосив, що у прифронтовому Харкові можна служити, волонтерити, допомагати потерпілим від російських обстрілів і підтримувати місцеві спільноти. Той факт, що деякі люди натомість приїжджають переслідувати правозахисниць і ЛГБТК+ людей, на його думку, характеризує саме нападників, а не Харків чи учасників Прайду.
Безпека під час Маршу стала кращою
Організатори водночас відзначають позитивні зміни у взаємодії з поліцією під час самої ходи. У 2026 році правоохоронці вперше настільки адресно працювали з конкретними представниками та представницями команди.
Окремих організаторів попереджали про небезпеку, просили дотримуватися особливої обережності та контролювали їхню евакуацію після завершення заходу. Лавринець вважає, що це свідчить про серйозне ставлення поліції до отриманих погроз.
Анна Шаригіна також звернула увагу на покращення організації безпеки. Цього року поліція забезпечила евакуацію команди автобусами й окремо контролювала виїзд людей, для яких існувала підвищена небезпека.
Для порівняння, у 2019 році надали лише один або два автобуси для найбільш упізнаваних учасників та учасниць, які могли привернути увагу нападників, зокрема через яскраву зовнішність. Решта людей залишала місце події самостійно.
Чому захист закінчується разом із Маршем
Під час Маршу поліція має визначений маршрут, конкретний час і обмежену територію, де може зосередити сили. Після завершення заходу учасники розходяться, їдуть додому або прямують до інших місць. Надати кожній людині окремий супровід правоохоронці не можуть.
За словами Анни Шаригіної, саме тут особливо помітними стають проблеми законодавства та практики розслідувань. Слідчим і прокурорам може бракувати юридичних інструментів та спеціальних знань, необхідних для встановлення мотиву ненависті чи нетерпимості.
Якщо такий мотив не перевіряють, сукупність пов’язаних подій може виглядати як набір дрібних правопорушень. Окремо це наліпки на дверях, напис на фасаді, пошкоджений замок або порізані шини. Разом ці дії можуть утворювати цілеспрямовану кампанію тиску та залякування.
Шаригіна визнає, що ставлення поліції до повідомлень про злочини на ґрунті нетерпимості поступово змінюється. Однак на практиці заяву все ще можуть не внести до ЄРДР, мотив ненависті – не визнати, а вже відкрите провадження – закрити через нібито відсутність складу злочину.
Тому поліцейський кордон може фізично запобігти сутичкам під час Маршу, але без ефективного розслідування і відповідальності винних організаторки та організатори залишаються вразливими після його завершення.
ХарківПрайд продовжить роботу
Попри погрози, переслідування та пошкодження майна, команда ХарківПрайду заявляє, що не залишатиме місто і не припинятиме діяльність. Наступний ХарківПрайд запланований на 4-12 вересня 2027 року.
«Ми не дамо гомофобії та насиллю стати нормою», – наголосили в організації.
ХарківПрайд називають найбільшою щорічною ЛГБТК+ подією на сході України. З 2019 року його організовує ГО «ХЖО Сфера». У Харкові також упродовж року працює ПрайдХаб – ресурсний центр, де ЛГБТК+ людям і жінкам надають безоплатну допомогу.