Ірландський актор Ендрю Скотт зіграв британського метеоролога Джеймса Стагга у воєнній драмі «Pressure». В основі фільму лежить реальна історія про підготовку висадки союзників у Нормандії, коли прогноз погоди міг вплинути на перебіг Другої світової війни.
В інтерв’ю Queer.de відкритий гей Ендрю Скотт розповів про людяність історичних постатей, небезпеку поділу світу на героїв і лиходіїв, особисту цінність акторської професії та рішення тимчасово сповільнити темп роботи.
Від Моріарті до військового метеоролога
Широка аудиторія дізналася про Скотта завдяки ролі Джима Моріарті, противника героя Бенедикта Камбербетча у серіалі «Шерлок». Відтоді актор з’явився у фільмах «Прайд», «007: Спектр», «1917» та «Всі ми незнайомці», а також у серіалах «Флібег» і «Ріплі».
За роль у стрічці «Блакитний місяць» Скотт отримав на Берлінському кінофестивалі 2025 року «Срібного ведмедя» за найкращу роль другого плану. Актора також тричі номінували на премію «Золотий глобус».
У фільмі «Pressure» Скотт грає Джеймса Стагга, який обіймав посаду головного метеоролога Великої Британії. Під час підготовки операції в Нормандії він мав переконати американського генерала Дуайта Ейзенхауера зважати на небезпечні погодні умови.
Стрічка режисера Ентоні Мараса, знята за мотивами театральної п’єси та реальних подій, вийшла в німецький прокат 17 вересня 2026 року. Разом зі Скоттом у ній зіграли Брендан Фрейзер, Керрі Кондон, Кріс Мессіна, Деміан Льюїс, Кон О’Нілл і Роберт Портал.
Історія як нагадування про сучасність
Скотт зізнається, що серйозно цікавиться історією. Якби він мав більше часу, то хотів би повернутися до тем, які вивчав у школі, та переосмислити їх уже в дорослому віці.
На думку актора, багато проблем сучасного світу вже виникали в минулому. Людство могло б значно уважніше вивчати попередній досвід і робити з нього висновки.
Водночас Скотта зацікавила не лише історична основа сценарію, а й ставлення фільму до природи. «Pressure» нагадує, що люди не здатні повністю контролювати довкілля, хоч би наскільки переконаними у власній могутності вони були. Погодні умови постають у картині силою, перед якою навіть військове командування змушене визнати власні обмеження.
Однак центральний конфлікт фільму розгортається не стільки між людиною і природою, скільки між людьми з різними поглядами та оцінками ситуації. Саме ця складова здалася Скотту особливо актуальною.
Актор звертає увагу на те, що через інтернет-алгоритми, суспільну поляризацію та інші чинники людям стає дедалі складніше дискутувати, не перетворюючи опонента на ворога. Він називає це небезпечною тенденцією.
За словами Скотта, суспільству необхідно вчитися витримувати суперечки та співіснувати з людьми, які мають інші погляди. Незгода не обов’язково знищує можливість залишатися союзниками, якщо сторони прагнуть спільного блага.
Герої теж мають слабкості
Події «Pressure» розгортаються навколо рішення, від якого залежать життя тисяч людей і подальший перебіг війни. Попри масштаб історичного моменту, для Скотта було важливо не втратити людський вимір персонажів.
Ця людяність, за його словами, вже була закладена у сценарії. Актор переконаний, що не може грати схематичні образи або набір упізнаваних рис. Його цікавлять люди з уразливістю, слабкостями та внутрішніми суперечностями.
Навіть історичні постаті, яких заведено називати героями, залишаються смертними людьми. Усвідомлення того, що ніхто достеменно не знає, що очікує після смерті, зрівнює всіх незалежно від влади, посади чи репутації.
Джеймс Стагг, на думку Скотта, є цікавим кіногероєм саме тому, що не відповідає традиційному героїчному образу. Він не має виразної харизми чи фізичної сили, тримається відсторонено і говорить небагато.
Його сила проявляється в іншому. Стагг зберігає принциповість, не боїться говорити правду впливовішим людям і намагається ухвалити правильне рішення. У воєнному кіно персонажі такого типу з’являються нечасто.
Чому поділ на героїв і лиходіїв не працює
Скотт загалом скептично ставиться до традиційної концепції героїзму. Поділ людей виключно на героїв і лиходіїв, протагоністів та антагоністів видається йому надто спрощеним.
Кожна людина сприймає себе головною дійовою особою власного життя. Майже ніхто не проживає будні з переконанням, що є лиходієм.
Водночас кіно, телебачення та література часто намагаються зробити центральних персонажів максимально привабливими, щоб аудиторії було легше їм співпереживати. Стагг не відповідає цьому очікуванню: він не надто теплий, відкритий або чарівний, але його історія все одно здатна утримувати увагу.
Скотт вважає, що творці часом недооцінюють глядачів. Аудиторія може стежити за неприступним і небагатослівним персонажем, якщо камера переконливо показує його як центр історії. Завдяки цьому люди, можливо, уважніше дослухаються до змісту його слів, а не лише до манери, у якій він їх вимовляє.
Насичений період у кар’єрі
Останні роки стали для Скотта надзвичайно продуктивними. Крім «Pressure» і «Блакитного місяця», він знявся у фільмах «Wake Up Dead Man» та «Elsinore», а також з’явився з гостьовими ролями у серіалах «Too Much» і «The Comeback».
Уже завершено роботу й над іншими проєктами, серед яких фільм французької режисерки Жюстін Тріє та стрічки за участю Мішель Вільямс і Емілі Блант.
У драмі «Elsinore», вихід якої в кіно очікується в лютому, Скотт втілив актора Ієна Чарльзона. Чарльзон помер 1990 року внаслідок ускладнень, пов’язаних зі СНІДом.
Скотт наголошує, що завжди любив акторську професію. Йому подобається працювати з розумними та творчими людьми, а останні проєкти він вважає великою професійною удачею.
Водночас актор відчув потребу тимчасово зменшити навантаження. Це рішення не пов’язане з утратою інтересу до професії. Скотт хоче краще дбати про власний запас енергії після особливо насиченого періоду.
Акторство як спосіб проживати особистий досвід
На вибір ролей впливають не лише якість сценарію або виробничий графік, а й особисті обставини. Скотт пояснює, що події останніх років та нинішній етап його життя змусили особливо гостро реагувати на певні історії й персонажів.
Акторство для нього є способом осмислювати досвід, який має зв’язок із приватним життям. Через роль можна висловити те, що за інших обставин залишилося б невимовленим. Іноді така робота має катарсичний ефект.
У жовтні Скотту виповниться 50 років. Озираючись на початок кар’єри, він насамперед порадив би молодшому собі менше хвилюватися.
На початку професійного шляху актори часто бояться, що їх не помітять. Вони прагнуть висловлюватися та бути почутими, а невизначеність лише посилює тривогу.
Інша важлива порада Скотта стосується вибору матеріалу. Актор переконаний, що варто орієнтуватися насамперед на якісні тексти. Навіть талановитому виконавцю складно перетворити посередній сценарій на видатний фільм або створити переконливу роль із погано прописаного персонажа. Хороший сценарій, навпаки, дає найкращу основу для сильної акторської роботи.
Які ролі пам’ятають глядачі
Скотт не може назвати одну роль, про яку його запитують найчастіше. Інтерес аудиторії постійно змінюється і не завжди зосереджується на останній кінопрем’єрі.
Актор дивується, коли люди докладно обговорюють із ним маловідомі фільми, які, як йому здавалося, побачила зовсім невелика аудиторія. Часто згадують і його театральні роботи.
Дедалі більше глядачів знайомляться з виставами через професійні відеозаписи. Скотт вітає цю тенденцію, адже вона відкриває театральні постановки людям, які не живуть у Лондоні чи Нью-Йорку або не можуть дозволити собі подорож заради вистави.
«Pressure» триває 101 хвилину та має вікове обмеження від 12 років. Історія Джеймса Стагга у виконанні Ендрю Скотта пропонує погляд на героїзм без звичного пафосу – через відповідальність, чесність і готовність говорити незручну правду тоді, коли ціна помилки може виявитися надзвичайно високою.