Німецьку неонацистку Марлу Свенью Лібіх перевели до чоловічої в’язниці після оцінки безпекових ризиків
Німецьку ультраправу активістку Марлу Свенью Лібіх, яка раніше була відома як Свен Лібіх, перевели з жіночої установи виконання покарань до чоловічої в’язниці. Рішення ухвалила адміністрація установи після особистої розмови, медичного огляду та оцінки обставин, пов’язаних із безпекою.
Лібіх екстрадували з Чехії до Німеччини в середу. Спочатку її доправили до жіночої в’язниці в Хемніці, оскільки в офіційних документах вона має жіночий гендерний маркер. Однак того ж дня її перевели до виправної установи Цайтхайн у районі Мейсен.
Про це повідомило Міністерство юстиції Саксонії, пише німецьке ЛГБТК+ видання queer.de.
Адміністрація оцінила ризики для всіх ув’язнених
Міністерка юстиції Саксонії Констанце Гаєрт заявила, що адміністрація установи швидко визначила подальше місце утримання Лібіх і не дозволила перетворити ситуацію на публічну виставу.
За інформацією міністерства, рішення ухвалили не лише на підставі запису в документах. Представники установи провели розмову з Лібіх, організували обстеження та зважили низку чинників. Серед них окремо назвали безпеку жінок, які перебувають у в’язниці Хемніца.
З моменту прибуття Лібіх до Саксонії відповідальність за умови її утримання перейшла до місцевої системи правосуддя. Водночас прокуратура Галле залишається органом, який контролює виконання вироку.
За словами прокуратури, переведення стало результатом координації між усіма залученими відомствами, включно з чеськими органами.
Вирок за розпалювання ворожнечі та образи
У липні 2023 року суд у Галле засудив Лібіх до одного року і шести місяців позбавлення волі без умовного звільнення. Її визнали винною в розпалюванні ворожнечі, наклепі та образах.
Почати відбувати покарання вона мала ще наприкінці серпня 2025 року. Проте до в’язниці не з’явилася, залишила Німеччину й переховувалася за кордоном.
У квітні 2026 року Лібіх затримали в Чехії. Під час розгляду питання про екстрадицію вона заявляла, що не хоче повертатися до Німеччини, оскільки боїться загинути в чоловічій в’язниці. Попри це, чеський суд дозволив її передачу німецькій стороні.
Суд ще розглядає питання про зміну документів
Між винесенням вироку та запланованим початком ув’язнення Лібіх змінила гендерний маркер із чоловічого на жіночий, а ім’я — зі Свена на Марлу Свенью.
Це рішення викликало різку критику, зокрема в ЛГБТК+ спільноті. З огляду на тривалу історію анти-ЛГБТК+ висловлювань Лібіх та її подальші публічні провокації, багато людей сприйняли зміну документів як спробу дискредитувати німецький закон про самовизначення.
У грудні 2025 року район Заале ініціював юридичну процедуру щодо виправлення запису. Суд у Галле досі не ухвалив остаточного рішення про те, чи можуть ці зміни бути скасовані.
Саме через чинний жіночий гендерний маркер Лібіх спочатку направили до жіночої установи. Проте офіційний запис у документах не означає автоматичного розміщення в конкретній в’язниці. Пенітенціарна адміністрація має окремо оцінювати безпеку, медичні потреби, ризики насильства та інші обставини кожної справи.
Можливі зловживання не виправдовують обмеження прав трансгендерних людей
Справу Лібіх активно використовують противники закону про самовизначення як аргумент проти спрощеної процедури зміни документів.
Однак один резонансний випадок не скасовує потреби трансгендерних і небінарних людей у доступній, гідній та безпечній процедурі юридичного визнання гендеру.
Правова система має бути здатною одночасно захищати людей, які добросовісно користуються своїми правами, і реагувати на можливі випадки маніпуляції. Для цього існують індивідуальна оцінка, судовий контроль і правила безпеки — а не колективна підозра щодо всіх трансгендерних людей.
Питання розміщення трансгендерних ув’язнених загалом не можна вирішувати механічно. Необхідно враховувати безпеку самої людини, ризики для інших, медичні обставини та конкретну поведінку, а не керуватися лише упередженнями або одним записом у документах.
Багаторічна анти-ЛГБТК+ діяльність
Від 2014 року Лібіх регулярно організовувала ультраправі демонстрації в Галле. Її заходи неодноразово супроводжувалися сутичками з учасниками контрпротестів і ставали предметом судових справ.
Вона також виступала проти Прайдів, ображала квірних людей і поширювала риторику про так званий «трансфашизм».
На початку 2026 року, вже перебуваючи в розшуку, Лібіх заявила про намір змінити гендерний запис на небінарний, а ім’я — на «Анна Франк». Вона заперечувала навмисний зв’язок із єврейською дівчинкою, яка стала одним із найвідоміших символів жертв Голокосту, однак заяву широко сприйняли як чергову знущальну провокацію.
Використання щодо Лібіх коректних займенників не означає схвалення її поглядів, дій чи можливих мотивів. Повага до гендерного маркера не скасовує критики неонацизму, антисемітизму, гомофобії або спроб маніпулювати законодавством.
Індивідуальне рішення замість узагальнень
Переведення Лібіх стосується конкретної людини, її поведінки, кримінальної історії та оцінених адміністрацією ризиків. Воно не повинно ставати підставою для знецінення трансгендерних людей або обмеження їхніх прав.
Водночас ця справа показує, що пенітенціарна система не може діяти автоматично. Формальні документи мають значення, але питання безпеки вимагає індивідуального розгляду та відповідальності адміністрації.
Марла Свенья Лібіх тепер відбуватиме покарання у чоловічій установі в Цайтхайні. Окремо суд має визначити, чи залишаться чинними зміни її імені та гендерного маркера.
