В Україні хочуть декриміналізувати порно: варто це зробити чи ні?
В Україні пропонують частково декриміналізувати порнографію. Відповідний вже зареєстрували у Верховній Раді 18 серпня. Подав його народний депутат від партії «Голос» Ярослав Железняк, а свої підписи поставили ще 24 народних обранці.
Автор проєкту Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо забезпечення свободи від втручання в приватне життя людини №9623 Ярослав Железняк пропонує скасувати кримінальну відповідальність за виготовлення, зберігання, збут та розповсюдження порно і карати лише за порно без згоди, так зване екстремальне порно та порно з дітьми та для дітей. Крім того, народний депутат ініціює виключення з Кримінального кодексу України статті 302, яка передбачає відповідальність за утримання місць розпусти та звідництво для розпусти.
Необхідність таких змін Железняк аргументує тим, що нинішні норми закону щодо порнографії дають правоохоронцям великий простір для зловживань у цій сфері. Мовляв, зараз будь-яка фотографія чи відео інтимного характеру, розповсюдженні навіть не публічно, а, наприклад, у приватній переписці, вважаються злочином. І цим масово користуються нечисті на руку поліцейські, стверджує парламентарій.
«На жаль, тут і зараз відбувається те, що людей конкретно садять у в’язницю, наприклад, за те, що він у вайбері переслав своїй дружині свої оголені фотографії. У нас правоохоронці витрачають 81 тисячу людиногодин на те, щоб боротися з порнографією. З нелегальними фабриками тютюну ми не може поборотися, з алкоголю не можемо, телеграм-канали, які продають наркотичні засоби, не можуть закрити, але 81 тисячу людиногодин ми витрачаємо на те, щоб боротися з порнографією. Закінчується це дуже просто. Коли приходить правоохоронець до конкретної дівчини чи хлопця, частіше до дівчини, вимагає гроші. І це не найгірше, що вимагає. Тому що альтернативна ситуація для цієї ж жінки буде те, що її посадять у в’язницю на 7 років. У тому числі такі вироки зараз є, у тому числі під час війни», – наголошує Ярослав Железняк.
«Синхронізоване законодавство з європейським»
Реальні покарання за пересилання власних фото та відео інтимного характеру справді існують. Буквально місяць тому українські облетіла звістка про те, що на Полтавщині суд жінку на 34 тисячі гривень за те, що вона зняла на телефон два відео з власною мастурбацією, зберігала їх, а потім надіслала їх іншому користувачеві у телеграмі. Телефон жінки визнали знаряддям злочину і конфіскували у власність держави.
Ця історія обурила багатьох. У коментарях до цієї новини люди гадали – як відео потрапило до поліцейських? Чи не сам отримувач роликів здав їх поліції, щоб, наприклад, помститися жінці? Або взагалі, можливо, за профілем користувача і ховався хтось із правоохоронців? Крім того, люди запитують – чи, ухвалюючи такі рішення, суд не втручається у приватне життя двох людей?
Власне, сам Ярослав Железняк каже, що його законопроєкт насамперед – про права людини. І наголошує, що декриміналізації підлягають лише статті, що стосуються так званої «нешкідливої порнографії».
«Він про те, щоб за те, що роблять дорослі люди по власній згоді, без розповсюдження серед неповнолітніх, без різних неприйнятних у суспільстві речей по зоофілії, без у тому числі багато інших речей і каліцтва, і таке інше, що заборонено для демонстрації. Тобто синхронізоване законодавство з європейським, – зазначає Железняк. – І нічого більше. Усе інше залишається в рамках закону. Просто тепер за те, що навіть художник іноді (у нас є і такі кримінальні кейси) намалює оголену жінку, навіть не повністю оголену, а до грудей, то наші правоохоронці будуть намагатися доблесні, які це люблять «кришувати», запроторити на 3 роки у в’язницю».
«Ви намагаєтеся зробити хорошу справу негідними методами»
Боротися із такими явищами потрібно, однак не за рахунок спрощення виробництва та поширення порнографії, вважає гендерна експертка Марія Дмитрієва.
«Ви намагаєтеся зробити хорошу справу негідними методами», – сказала вона Железняку під час обговорення законопроєкту в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»). Позиція Дмитрієвої базується насамперед на тому, що нешкідливої порнографії просто не існує.
«Це руйнування нормального розвитку сексуальності дітей і підлітків, це руйнування сприйняття нормальних сексуальних стосунків, коли чоловіки на цьому виростають, вони стають неспроможні до нормальних повноцінних добровільних стосунків з жінками. У них просто тупо не стоїть. Я вже не кажу про те, наскільки це є шкідливо для жінок, які у цьому знімаються. І говорити про згоду добровільну у цих умовах далеко не завжди доводиться. Тому що дуже часто це жінки, яких продали у сексуальне рабство і які це відео знімають для того, щоб потім їх шантажувати. Те, що ви пропонуєте криміналізувати порнопомсту – розкішно! Але ви не зможете боротися з корупцією в поліції, якщо ви дозволяєте ось цей шматочок насильства, а цей шматочок насильства ви забороняєте. То потрібно заборонити загалом», – сказала експертка.
Марія Дмитрієва також вважає, що спрощення виробництва та поширення порно сприятиме сексуальній експлуатації жінок і є особливо небезпечним у нинішніх умовах. Адже через війну в Україні різко зросли масштаби домашнього та сексуального насильства.
За даними Нацполіції, які отримало Reuters, за перших п’ять місяців 2023 року в Україні зареєстрували 349 355 випадків домашнього насильства. Це на 51% більше, ніж за цей же період минулого року. Попри те, що на початку повномасштабного вторгнення в Україні фіксували зниження рівня домашнього насильства через відтік людей за кордон, дані 2022 року є на понад третину вищими за попередній антирекорд – у 2020 – який пов’язували із пандемією коронавірусу. У переважній більшості жертвами домашнього насильства є жінки.
На думку експертки, ухвалення законопроєкту вигідне лише криміналітету.
«Зрозуміло, що порнографію офіційно, щойно це стане дозволено, почнуть робити ті, хто її робив до того. Це кримінальні угруповання. Так само, як з проституцією, як торгівлею людьми. Вони використовуватимуть ці гроші не на податки. Вони знають шляхи, як все це уникати. Вони використовуватимуть це у своїх інтересах. Будь-яке спрощення діяльності кримінальних угруповань в нашій ситуації – це стріляти собі в ногу». – каже Дмитрієва.
Дмитрієва також зауважує, що жіночі правозахисні організації не запросили до обговорення законопроєкту. Однак вони готові долучитися. Зазначимо, що, як повідомляє Ярослав Железняк, над текстом законопроєкту працювала робоча група з правоохоронного комітету, Офісу ефективного регулювання BRDO, інших громадських організацій та державних органів.
«Чому феміністки чомусь виступають і забороняють щось самим же жінкам?»
А що думають про декриміналізацію порно ті, хто працює у цій індустрії? Одна з відомих в Україні порноакторок Джозефіна Джексон називає декриміналізацію порно першим кроком до його легалізації, яка, на думку дівчини, сприятиме захисту тих, хто ним займається. Нині, каже порноакторка, працівники порноіндустрії у випадку насильства над ними не можуть звернутися до правоохоронців, бо тоді їм доведеться визнати, що вони самі є злочинцями.
«Тепер принаймні вони легко зможуть піти в поліцію і сказати, що щось сталося не те, і відповідно вони хоч якось захищені. Легалізація – це краще, це більша захищеність для секс-працівниць і працівників, але декриміналізація – це хоча б щось», – каже Джозефіна.
І хоча вона визнає, що проблема насильства над жінками у порно існує, все ж вона проти, щоб знімання порнографії було заборонене.
«Це не стосується тільки жінок. Можуть бути моменти, коли і з чоловіками поводяться погано. І взагалі є досить різні жанри порно, такі як лесбійське, там же ж ніхто, наприклад, не знущається. Або є гей-порно – там де взагалі не присутня жінка. Це один з таких феміністичних накрутів. Але я, наприклад, знаю також дівчат-феміністок, які, власне, виступають за те, щоб дівчина мала право на все, що вона хоче. І мені, наприклад, більше імпонує такий стиль, тому що дівчина, якщо вона хоче бути в порно, вона може бути в порно. Чому феміністки чомусь виступають і забороняють щось самим же жінкам?» – каже Джозефіна.
Раніше американська, нерелігійна та неприбуткова організація Fight the new drug, яка своєю місією називає надання людям можливості ухвалити обґрунтоване рішення щодо порнографії, підвищуючи обізнаність про її шкідливий вплив, використовуючи лише науку, факти та особисті дані, історії десятьох колишніх порноакторок, які розповіли про роботу у порно з власного досвіду.
Вони, зокрема, кажуть, що порноіндустрія наповнена жорстоким поводженням. А багато з них відчували сум, депресію, задумувались про самогубство, а також постійно вживали алкоголь та наркотики, щоб заглушити біль. Деякі жінки також сказали, що брехали своїм шанувальникам, що їм, мовляв, подобається їхня робота і що вони хочуть сексу 24/7.
Ініціатори декриміналізації порно в Україні вказують, зокрема, і на економічну доцільність такого рішення, адже закон може вивести індустрію з тіні і спрямує додаткові гроші до бюджету через оплату податків. Хоча співавтор Ярослав Железняк каже, що наповнення таким чином бюджету і не є основною метою цього законопроєкту.
Наприклад, мережа Only Fans – соціальна мережа, де користувачі можуть купувати підписку на тих, хто публікує фото та відео відвертого характеру або ж за окрему платню приватно замовляти у них такий контент. Сам додаток не є забороненим в Україні як ресурс і сплачує податки до українського бюджету.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев нещодавно , що у 2023 році мережа Only Fans сплатила до бюджету України понад 928 тисяч доларів США.
Проте контент на Only Fans і його виготовлення може якраз підпадати під статтю 301 Кримінального кодексу України про заборону створення та розповсюдження порнографічних матеріалів.
Сам Only Fans забирає 20% від продажу контенту. До слова, у 2018 році власником 75% платформи став американський бізнесмен родом із Одеси Леонід Радвінський.
Водночас деякі правозахисники, в тому числі Марія Дмитрієва, наполягають, бізнес Only Fans є так само експлуатацією жінок.
Наразі невідомо, чи підтримають депутати цей законопроєкт і яких він зазнає змін до голосування в другому читанні, якщо пройде перше. Радіо Свобода буде слідкувати за цією темою і надалі. Поки що проєкт направили на розгляд профільного Комітету з питань правоохоронної діяльності і надали народним депутатам для ознайомлення.
