29 серпня на Аландських островах одружилися фінський політик Оррас Тинккінен та шведський громадський і профспілковий діяч Мартін Єфлен. Один із найважливіших днів у своєму житті пара вирішила присвятити Україні – країні, яку обоє підтримують уже багато років.
Українські мотиви були не просто декоративною темою святкування. Вони з’являлися в одязі, музиці, їжі та навіть в обручках молодят.
«Боротьба за вільну Україну близька нашим серцям», – пояснили Оррас і Мартін свій вибір.
Про незвичайне весілля розповіла українська правозахисна організація «Точка опори ЮА».
Вишиванки, українська музика і допомога Україні
На церемонію подружжя та їхні гості прийшли у вишиваних сорочках. Українська тема продовжилася й за святковим столом – гостям подавали українські страви та напої.
Музика теж стала частиною цього жесту солідарності. Під час церемонії та вечірнього святкування звучали українські пісні, зокрема у виконанні української співачки Ганни Гладких.
А замість того, щоб залишити підтримку лише на рівні символів, молодята запропонували гостям зробити пожертви на українські ініціативи.
Таким чином весілля поєднало дуже особисту подію з темою, яка для Орраса і Мартіна давно є частиною громадянської позиції.
Особливий зміст отримали й обручки.
Для їхнього виготовлення використали золото, яке належало родинам обох партнерів. До нього додали частину металу з ящика для боєприпасів, використаних на фронті в Україні.
У результаті в одній речі поєдналися сімейна пам’ять двох чоловіків і нагадування про українську боротьбу.
Обручка традиційно символізує зв’язок між двома людьми. У випадку Орраса та Мартіна вона стала ще й знаком зв’язку з країною, підтримку якої вони вважають важливою частиною свого життя.
Коли солідарність стає частиною особистої історії
Оррас Тинккінен – фінський політик, колишній депутат парламенту Фінляндії та один із помітних відкритих ЛГБТІК+ представників фінської політики.
Мартін Єфлен – шведський громадський і профспілковий діяч. Він, як і його чоловік, протягом багатьох років підтримує Україну.
Їхнє весілля показало, що солідарність не обов’язково закінчується там, де завершується робочий день політика чи громадського діяча.
Вона може переходити в особисте життя – у музику, яку люди обирають для власного весілля, у страви за святковим столом, у прохання до друзів підтримати благодійні ініціативи чи навіть у метал, з якого виготовлені обручки.
Водночас сама історія Орраса і Мартіна має ще один символічний вимір.
Двоє чоловіків можуть відкрито відсвяткувати своє кохання, одружитися і отримати правове визнання своїх стосунків. Для багатьох українських одностатевих пар така можливість у власній країні досі залишається недоступною.
Тому українська тема на весіллі одностатевої пари мимоволі нагадує і про те, за яку Україну сьогодні триває боротьба.
Не лише за незалежну та вільну від російської окупації державу, а й за країну, де свобода і рівність поширюються на всіх її громадян.
Оррас і Мартін зробили власне весілля частиною цієї підтримки без гучних декларацій.
Українські сорочки, пісні, благодійні пожертви та незвичайні обручки сказали достатньо.
Іноді солідарність найкраще видно саме в таких моментах – коли люди впускають її у найособистіші події власного життя.