Новий Цивільний кодекс поставили на паузу, але загроза для прав ЛГБТІК+ людей залишається
Після масових протестів у червні Верховна Рада не повернулася до розгляду проєкту нового Цивільного кодексу. Документ готують до другого читання, а його суперечливі положення мають опрацювати в межах спеціальної робочої групи.
Це важливий результат громадського тиску, але говорити про перемогу ще зарано. У нинішній редакції проєкт досі містить норми, які можуть звузити права людини. Для ЛГБТІК+ спільноти це, зокрема, ризик втратити навіть ті обмежені механізми юридичного захисту, які сьогодні вдалося сформувати завдяки судовій практиці.
Про поточну ситуацію розповіла ГО «ХЖО Сфера».
У червні тисячі людей долучилися до протестів проти запропонованих змін. Активістки й активісти наголошували: цивільне законодавство має розширювати захист громадян, а не повертати країну назад і закріплювати дискримінаційний підхід до сімей та партнерств.
Після акцій відбулися зустрічі представників громадянського суспільства з керівництвом парламенту. За словами Марії Клюс, юристки та експертки-консультантки ГО «Точка опори», сторони домовилися, що до другого читання проблемні положення мають бути змінені.
«Після зустрічі з Головою Верховної Ради було домовлено, що положення кодексу мають бути змінені до другого читання. Представники ЛГБТК+ організацій також мають долучитися до роботи робочої групи над цими змінами», — зазначила вона.
Пауза не означає, що проблему вже розв’язано
Сам факт, що парламент не поспішив продовжувати розгляд документа, показує: протести були почуті. Однак проєкт не відкликали, а небезпечні норми поки що залишаються в його тексті.
Громадські організації й надалі виступають проти ухвалення кодексу в нинішній редакції. Особливе занепокоєння викликають положення, які можуть обмежити можливість одностатевих пар захищати свої майнові, спадкові та інші особисті права.
В Україні досі немає ані шлюбної рівності, ані повноцінного інституту реєстрованих партнерств. Тому навіть незначні правові механізми, які виникли завдяки окремим судовим рішенням, мають велике значення. Їхнє звуження означатиме, що люди знову опиняться перед державою фактично чужими — навіть якщо вони роками живуть разом, ведуть спільний побут і підтримують одне одного.
Саме тому активісти наголошують: недостатньо просто прибрати кілька найбільш скандальних формулювань. Уся нова редакція має відповідати принципам рівності, недискримінації та поваги до різних форм сімейного життя.
Що відбуватиметься далі
Наступним етапом має стати робота спеціальної групи, яка розглядатиме спірні статті та готуватиме текст до другого читання. До цього процесу планують долучитися представники ЛГБТІК+ організацій та інші експерти громадянського суспільства.
«Зараз громадські організації чекають початку роботи цієї групи. Ми братимемо участь у її роботі та представлятимемо свою позицію щодо різних статей і книг нового Цивільного кодексу», — розповіла Марія Клюс.
За її словами, завдання правозахисників — простежити, щоб у новій редакції належно врахували права людини. Основним фокусом залишатимуться права ЛГБТІК+ людей, але увагу приділятимуть й іншим суспільно важливим положенням кодексу.
Це принциповий момент. Цивільний кодекс регулює величезну частину щоденного життя: сімейні та майнові відносини, спадкування, договори, особисті немайнові права. Помилки або свідомо закладені обмеження в такому документі можуть впливати на мільйони людей протягом десятиліть.
Саме тому робота над ним не повинна відбуватися без належного громадського контролю чи за зачиненими дверима. Участь правозахисних організацій у робочій групі важлива, але не менш важливо, щоб їхні пропозиції справді враховували, а не просто формально вислухали.
Червневі протести вже показали, що суспільний тиск працює. Вони змусили парламент зупинитися й повернутися до обговорення норм, які могли пройти майже непоміченими.
Та боротьба не завершилася. Попереду — аналіз нових редакцій, участь у робочій групі, адвокація та постійна увага до того, які саме зміни з’являтимуться в документі.
Вимога залишається простою: новий Цивільний кодекс має посилювати захист людини, а не позбавляти її вже набутих прав. Це стосується всіх громадян і громадянок України — незалежно від сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності чи складу їхньої сім’ї.
