Міжнародна асоціація ILGA-Europe оприлюднила щорічний рейтинг — один із головних європейських індикаторів рівня захисту прав ЛГБТІК+ людей. Дослідження оцінює законодавство, державну політику та практики захисту прав людини у 49 країнах Європи за шкалою від 0% до 100%.
Цьогорічний рейтинг вкотре показав нерівномірність змін у Європі. Одні країни продовжують ухвалювати закони про рівність та посилювати захист прав людини, інші — навпаки, демонструють стагнацію або навіть відкат назад. Україна, на жаль, опинилася саме серед держав, де реформи фактично зупинилися.
Іспанія вперше очолила рейтинг
Головною новиною Rainbow Map 2026 стала зміна багаторічного лідера. Після десяти років домінування Мальти перше місце вперше посіла Іспанія з результатом 89%. Мальта опустилася на другу сходинку з показником 88%, а третє місце посіла Ісландія — 86%.
У ILGA-Europe пояснюють прорив Іспанії новими реформами у сфері недискримінації, посиленням захисту трансгендерних людей та розвитком незалежних механізмів контролю за дотриманням прав людини.
Середній показник по Європі у 2026 році зріс до 43%, тоді як у 2025 році він становив 41,85%. Середній показник серед країн ЄС також підвищився — з 51,13% до 52%.
Втім, правозахисники попереджають: загальний контекст у Європі залишається тривожним. У низці держав посилюються авторитарні тенденції, а деякі уряди дедалі активніше використовують риторику про «біологічну стать» для обмеження прав трансгендерних людей.
Україна: мінус одна позиція без жодного прогресу
посіла 41 місце серед 49 країн із показником 18,76%. У 2025 році країна перебувала на 40 позиції та мала 19%.
Формально різниця в балах виглядає мінімальною, однак сам рейтинг чітко демонструє головну проблему — за останній рік Україна не здійснила жодного суттєвого законодавчого прориву у сфері прав ЛГБТІК+ людей.
Водночас інші країни продовжили рух уперед і змогли обійти Україну у рейтингу. Саме через це держава втратила ще одну позицію.
Україна й далі суттєво відстає як від середнього європейського показника, так і від стандартів країн ЄС.
Чому Україна отримує настільки низький бал
ILGA-Europe оцінює країни за 76 критеріями, які поділені на сім категорій: рівність та недискримінація, сімейне право, злочини ненависті, юридичне визнання гендеру, права інтерсекс-людей, простір для громадянського суспільства та право на притулок.
Найслабшими сферами для України залишаються сімейне право та захист від злочинів ненависті.
В Україні досі немає цивільних партнерств
Однією з ключових причин низької оцінки залишається повна відсутність правового визнання одностатевих пар.
Попри багаторічні дискусії, суспільний запит та зареєстрований законопроєкт про цивільні партнерства, Україна досі не ухвалила відповідне законодавство.
Через це тисячі ЛГБТІК+ пар — зокрема військовослужбовці та їхні партнери — залишаються юридично невидимими для держави. Йдеться не лише про символічне визнання стосунків, а й про доступ до спадщини, права на спільне майно, медичну інформацію чи можливість ухвалювати рішення у критичних ситуаціях.
У звіті ILGA-Europe також згадується нова законодавча ініціатива щодо Цивільного кодексу, яка може ще більше звузити визначення сім’ї та фактично виключити одностатеві пари з правового поля.
Закон про злочини ненависті так і не ухвалили
Ще однією проблемою залишається відсутність ефективного механізму покарання за злочини на ґрунті ненависті.
У 2025 році уряд України подав законопроєкт про посилення відповідальності за дискримінацію та злочини ненависті із прямим включенням сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності до переліку захищених ознак. Однак документ досі не був ухвалений парламентом.
Через це постраждалі від гомофобного чи трансфобного насильства часто залишаються без належного правового захисту.
Трансгендерні та інтерсекс-люди залишаються вразливими
ILGA-Europe також звертає увагу на складні та бюрократизовані процедури юридичного визнання гендеру в Україні.
Окремо у звіті згадується майже повна відсутність захисту інтерсекс-дітей від недобровільних медичних втручань.
Війна не зупинила громадянське суспільство
Попри законодавчий застій, ILGA-Europe позитивно оцінює активність українського громадянського суспільства.
ЛГБТІК+ організації продовжують працювати навіть в умовах повномасштабної війни: займаються волонтерством, документують випадки дискримінації, проводять адвокаційні кампанії та підтримують військових і цивільних.
У звіті також зазначається, що прайди та публічні заходи в Україні проходять в умовах постійних безпекових ризиків — як через російські обстріли, так і через загрозу нападів радикальних груп.
Європа рухається вперед, Україна — стоїть на місці
Rainbow Map 2026 доволі чітко показує головну тенденцію: у той час як значна частина Європи продовжує розширювати права ЛГБТІК+ людей, Україна фактично перебуває у стані законодавчого застою.
І хоча суспільна видимість ЛГБТІК+ людей — особливо військових — за останні роки значно зросла, політичні рішення все ще помітно відстають від суспільних змін.
Правозахисники наголошують: якщо Україна справді прагне наближатися до стандартів ЄС, ключовими кроками залишаються ухвалення закону про цивільні партнерства та реформа кримінального законодавства щодо злочинів ненависті. Без цього скоротити розрив із Європою буде практично неможливо.
