Новий звіт: британські медіа непропорційно часто висвітлюють транс*тематику в негативному контексті
Правозахисна організація Amnesty International оприлюднила новий звіт, який ставить під сумнів масштаби та характер висвітлення трансгендерної тематики у британських медіа. Дослідження показує: попри те, що трансгендерні люди становлять приблизно 0,5% населення Великої Британії, увага до них у медіапросторі залишається надзвичайно високою — і часто негативною.
Аналітики Amnesty дослідили публікації чотирьох великих британських медіа за період із січня 2020 року до квітня 2025-го. За цей час було опубліковано майже 17 тисяч матеріалів, пов’язаних із транс-тематикою. У середньому це близько дев’яти статей щодня.
Дослідники вважають, що такий обсяг висвітлення значно перевищує як реальний рівень суспільного інтересу до теми, так і вплив, який трансгендерна спільнота має на політичне чи соціальне життя країни.
У звіті зазначається, що значна частина матеріалів подавала трансгендерних людей через призму конфлікту чи суперечок. Тематика часто формувалася навколо дискусій про стать, гендер та так звані «культурні війни», а самі транслюди нерідко опинялися в центрі політичних протистоянь.
Автори дослідження наголошують: такий інформаційний цикл поступово створив враження, ніби питання гендерної ідентичності є одним із ключових суспільних викликів країни.
Водночас дані свідчать про інше.
Напередодні парламентських виборів у Великій Британії 2024 року права трансгендерних людей та питання гендерної ідентичності не входили до переліку тем, які найбільше хвилювали виборців. Люди значно частіше називали серед пріоритетів економічну ситуацію, вартість життя, проблеми житла та стан системи охорони здоров’я.
Попри це, питання сексуальності, гендеру та культурних суперечок активно домінували в інформаційному просторі під час виборчої кампанії.
Окрему увагу в дослідженні приділили розвитку так званого «гендерно-критичного» руху у Великій Британії. Amnesty зафіксувала 51 організацію, яка займається кампаніями навколо питань статі та гендеру. Примітно, що майже всі вони були створені після 2017 року.
Правозахисники також звертають увагу на ще одну тенденцію: частина таких кампаній дедалі частіше перетинається з міжнародними консервативними та релігійними рухами, які виступають не лише щодо питань гендерної ідентичності, а й загалом проти розширення особистих прав та свобод.
Йдеться, зокрема, про питання репродуктивних прав, доступу до контрацепції та права молодих людей ухвалювати рішення щодо власного здоров’я.
У Amnesty International підкреслюють, що проблема полягає не лише в кількості публікацій, а й у тому, як саме формується інформаційний порядок денний. Адже коли окрема невелика група населення постійно подається як предмет суперечок чи загроз, це може впливати не лише на суспільні дискусії, а й на сприйняття реальних людей за межами газетних заголовків.
