«Наша присутність — це спротив»: Колумбія вражена хвилею насильства проти ЛГБТК+ людей
Весною 2025-го в Колумбії набула розголосу жахлива смерть Сари Міллері — трансгендерної жінки, яку жорстоко катували і вбили на околицях Медельїна. Її смерть стала символом жорстокості, яку переживає ЛГБТК+ спільнота в цій країні, і водночас — черговим нагадуванням, що навіть у державах із прогресивним законодавством щодо прав людини реальність може залишатися смертельно небезпечною.
Системне полювання на «небажаних»
З 2024 року в північних регіонах Колумбії почали з’являтися листівки зі списками «мішеней» серед ЛГБТК+ людей. У них йшлося буквально:
«Ми не щадитимемо нікого. Всі стануть військовими цілями».
Серед погроз — згадки про «сексуальні збочення», «гомосексуалів», «трансів», а також пряма вказівка, що «багатьох вже ідентифіковано». Усе це — частина ширшої кампанії так званого «соціального очищення» (limpieza social), яка в Колумбії має довгу й криваву історію.
Відео, яке шокувало країну
5 квітня 2025 року в мережі з’явилось відео: трансгендерна жінка Сара Міллері тримається за берег річки, побита, зламаними кінцівками, скалічена. Вона кричить від болю, а натовп, за словами поліції, боїться втручатися, бо нападники наказали не допомагати. Вона померла наступного дня.
Її історія розлетілася соцмережами. Протестна акція на її честь у місті Кармен-де-Болівар зібрала небайдужих, зокрема — активістку Науар Хіменес, яка плакала прямо на вулиці. Вона також стала наступною мішенню.
Науар Хіменес: наступна жертва
22 травня тіло 30-річної трансжінки Науар Хіменес знайшли в канаві на околиці міста. Вона була активісткою, відвертою, яскравою, жила з мрією про юридичну освіту, щоб залишити вуличну роботу. Та через бідність і трансфобію в суспільстві змушена була виживати як секс-працівниця.
У день її смерті йшов дощ, клієнтів не було. Вона продовжила шукати можливість заробити вночі — і зникла. Ніхто не був заарештований.
Полювання під прикриттям моралі
В регіонах, де домінують озброєні банди, вони самі себе називають “коректорами”. Вони вирішують, хто «псує суспільство», і кого треба позбутись. Їхня «мораль» не визнає існування геїв, транслюдей чи будь-кого, хто відрізняється.
«Їм кажуть: ідіть звідси. Якщо повернетесь — буде друге попередження. На третій раз — смерть», — розповідає учасник одного з угруповань, який погодився говорити анонімно.
І хоча влада відкрила справу про вбивство Сари Міллері, більшість нападів лишається безкарними. Лише 3 з 155 справ про вбивства ЛГБТК+ людей у 2024 році в Колумбії дійшли до вироку.
Закони є — справедливості немає
На папері Колумбія має прогресивне законодавство:
-
легалізовані одностатеві шлюби,
-
можлива юридична зміна гендеру,
-
дозволено всиновлення ЛГБТК+ парам.
Але за межами столиці — Боготи — панує інша реальність. Тут поширена відкрита ненависть до ЛГБТК+ людей, а консервативна риторика часто підтримується навіть місцевими чиновниками чи впливовими блогерами. У регіоні Антіокія, де розташований Медельїн, ЛГБТК+ спільнота — серед найбільш вразливих.
Культура безкарності та страху
На думку дослідників, саме жорстокість злочинів є частиною тактики — вона має залякати громаду.
«Вони не просто вбивають. Вони катують. Тому що страх — це головна зброя контролю», — зазначає антрополог Грегоріо Енрікес.
Тактика соціального залякування — це спадок ультраправих парамілітарних угруповань, які ще в 90-х роках проводили “зачистки” серед безпритульних дітей, секс-працівниць, активістів.
Існування — як форма спротиву
На цьогорічному прайді в Боготі тисячі людей вийшли на вулиці. Плакати з іменами Сари, Науар та інших стали символами пам’яті. А на тілах і прапорах повторювалось гасло:
“Nuestra existencia es resistencia” — Наша присутність — це спротив.
Пам’ятаємо Сару. Пам’ятаємо Науар. Продовжуємо боротьбу.
Статтю адаптовано з
