Хліб закінчується – отже, час на видовища: чому Качинський знову атакує ЛГБТ і Німеччину
Щойно Ярослав Качинський, лідер польської правлячої партії «Право і справедливість» (PiS), вирушив у передвиборчий тур Польщею, як одразу спричинив скандал. Спершу він грубо висловився про ЛГБТ+ спільноту, а згодом – про Німеччину. Це вже знайомий сценарій. У такий спосіб Качинський намагається розпалити страхи серед виборців і відвернути їхню увагу від зростання цін, інфляції та непосильних кредитів.
Що сказав Качинський?
Під час виступів у Влоцлавеку та Іновроцлаві він зневажливо висловився про трансгендерних людей:
«Мусимо повернутися до правди. Хтось може мати іншу думку – ліві погляди. Наприклад, вважати, що людина може в будь-який момент сказати: до пів на шосту я був чоловіком, а тепер я – жінка. І вважати, що всі – начальник, колеги – мають це поважати. Це дивно, я б таке досліджував, але хтось може мати такі погляди».
Потім він перейшов до теми реформи судової системи та поскаржився на подвійні стандарти з боку ЄС, мовляв, Польщі дозволено менше, бо вона «менш зріла». При цьому згадав… Гітлера, як приклад німецької демократичної традиції.
Чому саме зараз він знову говорить про ЛГБТ і Німеччину?
Це не випадковість. У день його виступу у Варшаві відбувся Марш рівності – щорічна подія, яку праві традиційно атакують. Водночас критика Німеччини пов’язана з затримкою виділення коштів ЄС для Польщі: Брюссель очікує на реальні зміни в судовій системі, а уряд PiS втрачає підтримку через цю затримку.
Замість розмови про ціни – ворог для відволікання уваги
Виборці PiS – це часто люди з нижчими доходами, які зараз найбільше потерпають від інфляції, високих цін і кредитів. Тому партії потрібно змінити фокус публічної дискусії. Замість пояснень економічної ситуації – нападки на вигаданого «ворога»: транслюдей, німців, ЄС. Це вже перевірений метод, який працював у 2015 і 2018 роках.
Війна культури замість реальної політики
Качинський розпалює так звану культурну війну: ЛГБТ, гендер, атеїзм – усе це показується як загроза для «традиційної» Польщі. Улюблена тактика партії – не вирішувати реальні проблеми, а вигадувати образ ворога і зосереджуватися на ньому. І вона знову працює: замість діалогу про економіку суспільству пропонують страхи, міфи і маніпуляції.
«Це огидна і цинічна стратегія: атакувати ЛГБТ, щоб відвернути увагу від провалів влади», – прокоментував колишній голова Громадянської платформи Гжегож Схетина.
Цей черговий напад Качинського – не окремий інцидент, а частина добре спланованої передвиборчої стратегії. Польська влада не пропонує рішень для людей, які реально страждають від економічної ситуації. Натомість – перекладає провину на меншини. ЛГБТ+ спільнота знову стала зручним цапом-відбувайлом.
Попереду нові вибори, а значить – і нові атаки. Але сьогодні ми розуміємо цю гру. Вона не про цінності. Вона – про владу.
