Трансгендерний білорус летів через Польщу і попросив міжнародний захист у транзитній зоні
Олег – трансгендерний чоловік. У 2022 році він зробив транзішн у Білорусі, але потім зіткнувся через це з тиском силовиків. Щоб уникнути затримання, він ухвалив рішення покинути країну. Без візи потрапити до Польщі було неможливо, але чоловік знайшов нестандартний спосіб: купив квиток із Грузії до Сербії з пересадкою у Варшаві. А у варшавському аеропорту попросив міжнародний захист. Олег поділився з MOST своєю історією.
«Запитували, де я ховаю груди»
На трансгендерний перехід Олег зважився 2019 року. У 2020-му почав гормональну терапію, а у 2022-му офіційно змінив документи через міжвідомчу комісію – став чоловіком. Отримав нові документи, нове ім’я і знайшов дружину.
Саме зміна документів привернула увагу силовиків.
– Спочатку вони прийшли до мене додому, потім на роботу. Стали розпитувати про моє сексуальне життя, запитували, де я ховаю груди, вимагали зняти штани, щоб перевірити, чоловік я чи жінка. Потім перевірили мій телефон і знайшли старі фотографії та листування з протестів 2020 року.
Після цього тиск посилився. Олег втратив роботу в школі, зізнається, що жив у постійному стресі.
– Моє життя сильно змінилося. Ми обговорили ситуацію з дружиною і вирішили, що мені потрібно їхати.
Довгий шлях до Польщі
Олег планував переїзд до Польщі, але не мав візи. Тоді першою країною в еміграції він обрав Грузію, де розраховував отримати польську візу.
– Я писав у консульство Польщі в Тбілісі, але мені ніхто не відповів. Через три тижні в Грузії я наважився на ризикований крок: спробувати потрапити до Польщі транзитом і запросити там захист.
Олег купив квиток до Сербії з пересадкою у Варшаві. Прилетівши в аеропорт польської столиці, він одразу звернувся до прикордонників із проханням про надання міжнародного захисту як представник ЛГБТК+. Пояснив ситуацію і додав, що в нього закінчилися гроші на життя в Грузії.
– Я розумів, що ризикую, тому що в мене не було візи. Але з іншого боку, у мене був транзитний рейс, і це давало мені шанс. Мене посадили на стілець і сказали чекати. Незабаром прийшли два співробітники, провели огляд, а потім відвели в кімнату, де я чекав перекладача.
За словами Олега, детально його не розпитували. Йому поставили тільки основні запитання про причини запиту захисту. Незабаром усі документи було заповнено, і чоловікові видали зелену книжку – тимчасове посвідчення іноземця.
– До мене ставилися шанобливо, як до чоловіка. Жодних каверзних запитань, жодного тиску. Після оформлення документів мене відпустили. Я поїхав до знайомої. Якби в мене нікого тут не було, мене, найімовірніше, відправили б у табір для біженців.
«Я відчуваю себе в безпеці»
Через два дні після прибуття до Польщі Олег подав документи на офіційний статус біженця у Варшаві.
Як представник ЛГБТ він також отримав невеликий грант від ірландської організації, яка допомагає людям ЛГБТК+.
– Гроші не дуже великі, але на перший час мені вистачає. Головне, що я в безпеці. Я пішов на ризик і не прогадав.
