Коли поранений дізнався, що медик — гей, він не скаже: “Зупиніть евакуацію”. ЛГБТ-військові про реєстровані партнерства
За Україну воюють від 50 до 100 тисяч ЛГБТ-військових — це дані громадської організації “Українські ЛГБТ+ військові за рівні права”. В Україні не реєструють партнерства та одностатеві шлюби, тож партнери та партнерки таких військових, за законом не є їхніми родичами, а отже не можуть офіційно отримувати інформацію, наприклад, про полон партнера, про те, що він зник безвісти, не можуть мати право на офіційне впізнання тіла, або успадковувати майно.
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №9103 “Про інститут реєстрованих партнерств”, але його досі не винесли на голосування. Суспільне розповідає історії військових ЛГБТ+, а також пояснює, що відбувається з законопроєктом.
Олександр “Дьяк”, 21 рік, зв’язківець
Мені було 15, я дивився на хлопців і дівчат і думав, що бісексуал. У 18 зрозумів, що гей. Як мені з цим живеться, працюється і тепер служиться? Коли починаю дружити з людьми, вони до мене тягнуться, і з часом, коли дізнаються про орієнтацію, навіть ярим гомофобам стає все одно, ми спілкуємося далі.
З 14 років я працюю, був будівельником у приватних фірмах. У 18-ть став монтажником на великому будівництві житлових кварталів. Там всі були молоді, головний будівельник, виконроб знали про мою орієнтацію. Ми нормально працювали, звісно не без “дурних” жартів. Бабуся казала, головне що б був у безпеці та з щасливою людиною.
У січні 2022-го мене хотіли “запекти” на строкову службу. Коли я сказав психологу у військкоматі про орієнтацію, вона мене повела аж до начальника. Той почав задавити дурні питання і відправив здавати аналізи, бо я можу бути чимось хворий. Але зі здоров’ям все добре. Тоді сказали, що на місцевому рівні я проходжу на службу, а на обласному можу не пройти. Я викинув повістку.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, я зразу вирішив захищати країну. Взяв приписне посвідчення і пішов у військкомат. Так, як строкової служби в мене не було, я просився в ТРО. У військкоматі мене відмовляли.
Все ж три місяці тому я почав служити. Пройшов загальну військову підготовку і курс молодого бійця і вже три тижні знаходжусь в батальйоні. Служу в сухопутних військах.
Була ситуація в навчальній частині. Я там сильно подружився з хлопцями й коли ми вже роз’їхались, в спільному чаті написав, що гей. Вони відписали, що знали й що немає нічого дивного. Ми хвилюємося один за одного, кожному бажаємо успіху. Військовим все одно на орієнтацію. У підрозділі, де зараз служу, я не розповідав про свою орієнтацію і поки не планую.
У мене є коханий, в майбутньому ми плануємо одружитись. Він зараз на Донеччині на бойових позиціях, я хвилююсь за нього, там часті обстріли, пропадає зв’язок. Нам обом, як військовим, важливий закон №9103 — ми зможемо бути ближче духовно. Перед тим як вступити на службу, я заповнював анкету де записував родичів. Окрім подруги та коханого я не маю кого вказати. Сказав, що це близький друг, але мені не дали його записати. Якщо зі мною щось станеться, він про це не дізнається. Також, приїхати до мене у військову частину можуть лише близькі родичі а “кращого друга”, не пустять.
Набагато простіше дискредитувати коли немає закону і відповідальності. Я не можу вказувати Андрія як свого чоловіка, а якщо буде закон, ніхто не може заборонити мені це зробити.
Аліна, 36 років, старша медикиня роти
До 24 лютого я була менеджеркою громадської організації “Клуб Еней”. Ми займались протидією домашньому насильству і програмами громадського здоров’я. Окрім цього, я була аспіранткою соціальної роботи й писала кандидатську на тему протидії домашньому насильству.
28 лютого 2022-го я прийшла до військкомату. Мені сказали, дівчат без медичної освіти не беруть. Я шукала, як доєднатись, хотіла потрапити до Госпітальєрів. Знайома організувала співбесіду з начальником медичної служби й так я приєдналась до ТРО.
Нині я на Донбасі, служу в ТРО ЗСУ, старшою медикинею роти. До цього рятувала військових під час бойових дій у Київській області. Також була в Бахмуті. Я багато хочу розповісти про дні там, але конкретні дані можна буде озвучувати після перемоги.
Я ЛГБТ-людина. Як ставляться до цього в підрозділі? Я про це не думаю, тому що війна, логічно, що треба йти в армію. В моєму підрозділі я не стикалась з гомофобією, в нас є відкритий бісексуал, проблем ніколи не виникало. На війні це не актуально. До прикладу, поранений дізнався, що медик — гей, і що, він скаже: “Зупиніть евакуацію, я вийду”? Коли служиш, стаєш з побратимами братами й сестрами, всім паралельно, на орієнтацію, звички.
Але на державному рівні важче. Поки не прийняли закон №9103 наші партнери й партнерки не можуть дізнатись про наш стан в госпіталі, бо за документами ми їм ніхто. Їх не пускають в реанімацію, якщо ти у важкому стані — треба спеціальну довіреність. Фінансову компенсацію у випадку загибелі отримують родичі, які, до прикладу, не бачили мене з 15 років, а партнерка залишається ні з чим. Цей закон треба було прийняти вже давно. Ми декларуємо рух до Європи й маємо бути демократичним суспільством.
Максим, медіаменеджер спільноти ГО “Українські ЛГБТ+ військові за рівні права”
В нашому об’єднанні близько 300 проактивних військових, що захищають Україну. Загалом в кожній бригаді може бути до 5% представників нашої спільноти. Багато закритих, вони не говорять про орієнтацію, це ризик для їхньої військової кар’єри. Але військових, які починають говорити про це стає більше. В нашій організації є пара гей-військових — вони хочуть воювати в одній бригаді, але через те, що відкрито говорять про свої стосунки, їм забороняють разом служити, хоча таке право має кожен військовослужбовець.
Маємо випадки, коли після камінг-аутів роблять все, щоб вони відмовились від контракту, або переводять до інших бригад. З наших опитувальників 75% військових ставились нейтрально до побратимів з нетрадиційною орієнтацією, основній частині байдуже. Ярі гомофоби — винятки.
Історія законопроєкту №9103
У березні 2023-го депутатка Інна Совсун подала на реєстрацію законопроєкт № 9103 про інститут реєстрованих партнерств. У квітні 2023-го на сайті президента з’явилася петиція на його підтримку. За два місяці вона набрала необхідні 25 тисяч голосів для розгляду. Президент відповів, що за Конституцією України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, а в умовах воєнного чи надзвичайного стану Конституцію не можна змінювати. Відтак він запропонував Кабміну опрацювати питання щодо запровадження інституту зареєстрованого цивільного партнерства.
В коментарі Суспільному Інна Совсун розповіла, що законопроєкт отримав позитивний висновок чотирьох з 13 не головних в цьому питанні комітетів Верховної Ради — молоді й спорту, інтеграції з ЄС, цифрової трансформації й соціальної політики та захисту прав ветеранів. Головний — той, який треба пройти, щоб законопроєкт винесли на голосування — комітет з питань правової політики. Він, говорить Совсун, ще не розглядав документ.
“Коли буде висновок головного комітету, погоджувальна рада депутатських фракцій може винести його в зал для голосування у першому читанні. Далі має бути період для подання поправок, їхнього врахування і голосування в другому читанні. Воєнний стан не стане на заваді, адже зміни в Конституцію вносити не потрібно — партнерства не змінюють в ній положення, це не шлюби. Тому юридичних перешкод для прийняття проєкту немає. Наразі він рухається повільно, бо немає чіткої політичної волі на його прийняття і йому ще не присвоїли статус “євроінтеграційного”. Бо зараз саме такі законопроєкти найшвидше рухаються в Раді. Решта — проходять тривалі процедури, які можуть тягнутись місяці й навіть роки”, — каже Совсун.
Що саме врегульовує законопроєкт №9103
Інна Совсун пояснює, важливість законопроєкту в тому, що партнерства — як форма реєстрації стосунків, будуть доступні для всіх, але саме для одностатевих пар це стане єдиною можливістю їх оформити офіційно.
“Стосунки ЛГБТ+ військових з партнерами, що чекають їх вдома не врегульовані, ці люди в очах держави — просто сторонні, хоча по факту роками живуть як сім’ї. У випадку, якщо ці люди отримують поранення, потрапляють у полон чи гинуть, виникає безліч юридичних складнощів”, — говорить Совсун.
Законопроєктом №9103 пропонується врегулювати наступні речі:
- Питання майна партнерів як спільної сумісної власності.
- Спадкування за законом і за заповітом.
- Отримання пенсії й грошової допомоги за загиблого партнера.
- Питання відпусток за сімейними обставинами.
- Право партнера на офіційне впізнання тіла, вивчення причин смерті, ознайомлення з медичною документацією, розпорядження тілом, визначення як пройде церемонія поховання чи кремації.
- Право давати дозвіл на використання імені та особистих паперів партнера.
- Право отримувати інформацію, коли партнер в полоні чи зник безвісти тощо.
Що кажуть противники законопроєкту
Міністерство оборони України не підтримує цей законопроєкт. Заяву про це міністр оборони Олексій Резніков опублікував на сайті установи. В ній йдеться, що законопроєкт суперечить Конституції, та що “інформація про тисячі військовослужбовців, які не можуть офіційно оформити стосунки з одностатевими партнерами чи партнерками потребує додаткового вивчення”.
Також у законопроєкті №9103 пропонують засвідчувати акти реєстрації реєстрованого партнерства командирам, якщо один чи обидва партнери служать у ЗСУ. У Міноборони кажуть, це суперечить Закону “Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України”.
***
Соціологи Київського міжнародного інституту соціології у червні опублікували опитування, щодо сприйняття українцями ЛГБТ-військових. 68% респондентів позитивно ставляться до того, що ЛГБТ-люди воюють і лише 10% оцінюють це негативно. У 2022-му ці показники були, відповідно, 66% і 11%. Серед тих, хто байдуже ставиться до ЛГБТ-людей, 61% схвально ставиться до їхньої участі у війні проти Росії.
Матеріал створено за підтримки ГО “Жінки в медіа” та Rainbow Beyond Borders Fund. Відповідальність за зміст несе авторка.
