“Сподіваюся, тебе повісять”: ЛГБТ-активісту Едварду Різу погрожують побиттям та вбивством у соцмережах
ЛГБТ-активісту Едварду Різу, який є публічною трансгендерною людиною, вже декілька днів погрожують у соцмережах. Все почалося тоді, коли лідер праворадикальної організації “С14” оприлюднив у твіттері фотографію Різа з гомофобним підписом.
Про це активіст на своїй фейсбук-сторінці.
Минулого тижня Едвард брав участь у марафоні телеканалу “Київ”, де розповідав про випадки фізичної агресії щодо ЛГБТ-людей в Україні. Скриншот з цього ефіру у своїх соцмережах опублікував Євген Карась із підписом “Звільнення Херсона від п***сів розцінили як дискримінацію і фізичну агресію”.
Під цією публікацією користувачі соцмереж почали залишати ненависницькі коментарі: бажали Едварду смерті, погрожували побиттям та детально описували, як саме треба знищити ЛГБТ-спільноту.
Як зазначає Різ, Карась на такі коментарі не відповідав, оскільки й сам часто пише подібні повідомлення ЛГБТ-людям.
“Я не вперше отримую погрози вбивством, але цього разу їх було надзвичайно багато. Деякі люди навіть закликали киян знайти мене та розбити мені голову. Я досить помітно виглядаю, мене легко впізнати. І мені навіть стало страшно, що хтось дійсно підійде на вулиці та розібʼє мені голову за те, що я є трансгендерною людиною”, – поділився Едвард у коментарі ZMINA.
Водночас активіст наголосив, що коментаторів не зупиняє навіть те, що сам Різ працює в організації, яка займає виключно проукраїнську позицію і на світовому рівні допомагає поширювати інформацію про війну в Україні та збирати гроші для військових.
Наразі, як додає Едвард, розпочався другий етап цькування в соцмережах. Напередодні в одному з ультраправих телеграм-каналів виклали дані з російського бота, який нібито знайшов в історії вебпошуку Різа запит “сетакон” (мультфільми з елементами насильства над дітьми).
“Звичайно, це неправда. Але після цього мені знов почали писати повідомлення з погрозами. Обіцяли знайти та побити, посилаючись на ту фейкову інформацію, яку вони прочитали. Але основна причина в тому, що я належу до ЛГБТ-спільноти”, – пояснив активіст.
Едвард додає, що з декількома коментаторами він спробував поспілкуватися. Так йому вдалося зʼясувати, що деякі з них є прихильниками Олексія Арестовича, який також у гомофобні скандали, та покійного російського гомофоба і неонациста Тесака.
“Ці люди спілкуються російською мовою та використовують російські наративи, посилаючись на “традиційні цінності”. В українських традиційних цінностях точно немає місця насильству. Але зараз певні люди відкрито залякують активістів та займаються відкритою трансфобією”, – зазначив Едвард.
За його словами, для розвʼязання цієї проблеми треба нарешті ухвалити законопроєкт 5488, який захищатиме від злочинів на ґрунті ненависті.
Активіст збирається писати заяву до поліції стосовно обох цих випадків.
Однак юридичний радник ZMINA Даниїл Попков наголошує, що 161 стаття Кримінального кодексу України, у якій ідеться про порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової, національної, регіональної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками, не дозволяє притягнути до відповідальності за погрози та мову ненависті щодо ЛГБТ-людей.
“Причиною цього є те, що стаття передбачає лише дії, спрямовані на розпалювання національної, регіональної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті. Ознаки гендерної ідентичності немає. Тому дії, вчинені з цих мотивів, не підпадають під статтю 161 ККУ”, – пояснює радник.
Як пояснює Попков, всі випадки нападів на ЛГБТ-людей сьогодні кваліфікуються за іншими статтями Кримінального кодексу.
“Статтю 129 ККУ (погроза вбивством) тут теж не можна застосувати, поки не з’являться “реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози”. Тобто якщо людину поб’ють, підпалять двері чи ще щось у такому дусі, як вони погрожують у коментарях, то це вже можна розглядати як злочин”, – додав юридичний радник.
Наостанок у такій ситуації він радить документувати погрози та максимально вживати заходів безпеки. Розголос ситуації випадку погроз у соцмережах, за словами Попкова, також є певним запобіжником.
Нагадаємо, що в жовтні українські ЛГБТ-організації до Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій із пропозицією пошуку компромісу в комунікації. Очільники організацій, що підписали листа, наголошують, що вони досі стикаються з відвертим несприйняттям з боку вірян, дискримінацією та порушенням фундаментальних прав людини.
