Відносини між Будапештом і європейськими інституціями можуть увійти в новий етап. Європейський парламент готує на кінець жовтня місію до Угорщини, яка має оцінити, наскільки країна повернулася до дотримання демократичних стандартів ЄС після завершення епохи уряду Віктора Орбана.
Одним із ключових питань стане становище ЛГБТІК+ людей. Євродепутати хочуть побачити, чи готовий новий уряд скасувати скандальний закон 2021 року, який обмежує доступ неповнолітніх до інформації про гомосексуальність і трансгендерність.
Про майбутню місію повідомило Aurora News з посиланням на Euronews. Оригінальна публікація Euronews уточнює, що йдеться не просто про черговий конфлікт Брюсселя з Будапештом. Навпаки, Європарламент розглядає можливість завершити багаторічну процедуру проти Угорщини за статтею 7 Договору про ЄС, якщо нова влада продемонструє достатній прогрес у сфері верховенства права та фундаментальних прав.
Після виборів 2026 року Угорщину очолює прем’єр-міністр Петер Мадяр. Його уряд уже почав переглядати частину політики попередньої влади та намагається відновити відносини з Європейським Союзом. Проте анти-ЛГБТІК+ закон досі залишається чинним, і Будапешт поки не оголошував про намір його скасувати.
Анти-ЛГБТІК+ закон залишається одним із головних питань
Закон, ухвалений за правління Віктора Орбана у 2021 році, формально подавався як інструмент “захисту дітей”. Однак він обмежив доступ неповнолітніх до книжок, фільмів, реклами та іншого контенту, де йдеться про гомосексуальність, трансгендерність або гендерний перехід.
Його часто порівнювали з російським законодавством про так звану “ЛГБТ-пропаганду”.
Критики наголошували, що під приводом захисту дітей держава фактично створила умови, за яких саме існування ЛГБТІК+ людей почало подаватися як небажана або небезпечна для неповнолітніх інформація.
Для ЄС це питання давно вийшло за межі внутрішньої політики Угорщини.
У квітні 2026 року Суд Європейського Союзу виніс знакове рішення у справі Єврокомісії проти Угорщини. Суд встановив, що закон порушує низку норм права ЄС, а також права на людську гідність, приватне і сімейне життя, свободу вираження та недискримінацію. Вперше Суд ЄС окремо констатував порушення фундаментальних цінностей, закріплених у статті 2 Договору про Європейський Союз.
Особливо важливим став висновок суду щодо самої логіки такого законодавства. Пов’язування ЛГБТІК+ людей із загрозою дітям та їхнє фактичне витіснення з публічного простору Суд розцінив як проблему, що стосується людської гідності та рівності.
Тепер ця норма стане одним із пунктів, які європейська делегація оцінюватиме безпосередньо в Угорщині.
Нідерландська євродепутатка Тінеке Стрік, яка працює над угорським питанням у Європарламенті, підтвердила Euronews, що існує цілий перелік критеріїв для оцінювання ситуації.
“Одним з елементів є скасування анти-ЛГБТІ+ закону”, – сказала вона.
Це означає, що питання прав ЛГБТІК+ людей стає не другорядною частиною діалогу з Будапештом, а одним із показників того, наскільки країна виконує базові правила членства в ЄС.
Від процедури покарання до можливого примирення
Процедуру за статтею 7 проти Угорщини Європарламент запустив ще у 2018 році.
Причиною були системні претензії до стану верховенства права за уряду Орбана. Йшлося про незалежність судів, корупцію, свободу медіа та академічних інституцій, права громадських організацій, мігрантів і національних меншин, а також рівність та фундаментальні права.
Статтю 7 іноді називають “ядерною опцією” Євросоюзу. У найсерйознішому сценарії вона дозволяє призупинити окремі права держави-члена, зокрема право голосу в Раді ЄС.
До такого фіналу справа Угорщини не дійшла.
Після зміни влади ситуація змінилася настільки, що тепер у Європарламенті обговорюють протилежний сценарій – чи можна взагалі закрити процедуру.
Під час запланованої поїздки євродепутати мають зустрітися з представниками державних органів, громадянського суспільства, неурядових організацій та інших інституцій. Після цього буде підготовлений звіт.
Частина депутатів вважає, що рішення може бути ухвалене вже наприкінці 2026 року. Тінеке Стрік очікує завершення роботи над доповіддю на початку 2027-го. Для остаточного припинення процедури в Європарламенті знадобиться більшість у дві третини голосів.
Тож нинішня ситуація дещо складніша, ніж може здатися з формулювання про нову “конфронтацію” між Брюсселем і Будапештом.
ЄС фактично пропонує новій угорській владі можливість закрити один із найтриваліших конфліктів навколо верховенства права. Але для цього недостатньо лише змінити політичну риторику.
Потрібні конкретні законодавчі кроки.
І права ЛГБТІК+ людей стали одним із тестів на реальність цих змін.
Для ЛГБТІК+ людей важливе не лише формальне скасування закону
Зміна уряду сама по собі не усуває наслідків політики, яка роками робила квірних людей зручною мішенню для політичної мобілізації.
Закон 2021 року був лише однією частиною ширшого курсу. За часів Орбана угорська влада послідовно обмежувала правове визнання трансгендерних людей, закріплювала консервативне визначення сім’ї та використовувала ЛГБТІК+ тематику у кампаніях про нібито необхідність “захищати дітей”.
Тому навіть скасування одного закону не означатиме, що всі проблеми зникнуть наступного дня.
Але воно матиме важливе значення.
По-перше, це дозволить повернути ЛГБТІК+ людей у нормальний інформаційний простір. Розповідь про існування двох мам, двох татів, гея, лесбійки чи трансгендерної людини не повинна автоматично ставати контентом, від якого держава нібито має “захищати” дітей.
По-друге, такий крок продемонструє відмову від політики, у якій права меншини використовувалися як інструмент культурної війни.
І нарешті, ситуація в Угорщині може стати важливим прецедентом для всього Євросоюзу.
Суд ЄС уже дав зрозуміти, що рівність, людська гідність і захист ЛГБТІК+ людей не є факультативними цінностями, які кожна держава-член може трактувати на власний розсуд. Вони є частиною правового фундаменту Союзу.
Саме тому майбутня місія Європарламенту буде стосуватися значно більшого, ніж одного угорського закону.
Європейським інституціям належить відповісти на принципове питання: які конкретні зміни має здійснити держава після років відступу від демократичних стандартів, щоб ЄС міг визнати проблему вирішеною.
Для ЛГБТІК+ угорців відповідь на нього не повинна залишатися лише дипломатичною формальністю.
Їм потрібне не символічне “повернення Угорщини до Європи”, а країна, в якій їхнє існування більше не описується законом як небезпечна для дітей інформація.