Вшанування загиблих: Штайнмаєр уперше згадав квір-людей
Під час церемонії пам’яті до Дня народної жалоби в Бундестазі федеральний президент уперше прямо згадав людей, яких у часи націонал-соціалізму переслідували через їхню гендерну чи сексуальну ідентичність.
Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр розширив традиційний текст поминання до Дня народної жалоби, додавши дві нові групи жертв. Під час центральної церемонії в неділю в Німецькому Бундестазі він уперше окремо згадав людей, яких під час нацизму переслідували та вбивали через їхню гендерну або сексуальну ідентичність. Також до переліку включили поліцейських, які загинули під час служби.
Текст поминання до Дня народної жалоби вперше запровадив президент Теодор Гойс у 1952 році. У ньому перелічено групи жертв, яких вшановують цього дня: жертв світових воєн і нацистської тиранії, а також сучасних воєн, терору та злочинів ненависті в Німеччині. З роками текст неодноразово змінювали.
Пам’ять про жертв ненависті та насильства
Новий текст поминання звучить так:
Ми думаємо сьогодні про жертв насильства і війни — про дітей, жінок і чоловіків усіх народів.
Ми вшановуємо солдатів, які загинули у світових війнах, а також людей, чиє життя було знищене бойовими діями або внаслідок полону, вигнання чи втечі.
Ми згадуємо тих, кого переслідували й убивали, бо вони належали до іншого народу, були віднесені до іншої “раси”, були частиною меншини — зокрема через їхню гендерну чи сексуальну ідентичність, — або чиє життя було визнане “не вартим життя” через хворобу чи інвалідність.
Ми вшановуємо тих, хто загинув, чинячи опір тиранії, і тих, хто помер, залишаючись вірними своїм переконанням чи вірі.
Ми сумуємо за жертвами сучасних війн і громадянських воєн, за жертвами тероризму й політичного переслідування, за солдатами Бундесверу, поліцейськими та іншими службами, які загинули на службі країні.
Ми згадуємо також тих, хто став жертвою ненависті та насильства у нашій країні. Ми вшановуємо жертв тероризму й екстремізму, антисемітизму й расизму.
Ми сумуємо разом з усіма, хто оплакує загиблих, і розділяємо їхній біль.
Але наше життя стоїть під знаком надії на примирення між людьми й народами, і наша відповідальність спрямована на збереження миру — вдома і в усьому світі.
Президент Італії виголосив меморіальну промову
Цьогоріч День народної жалоби був присвячений італійсько-німецькій дружбі. На запрошення Штайнмаєра меморіальну промову виголосив президент Італії Серджо Маттарелла. Він сказав, що сьогодні фразі «Ніколи знову» після Голокосту протиставляється «Знову»: «Ми це зараз бачимо — знову війна, знову расизм, знову велика нерівність, знову насильство, знову агресія».
У церемонії взяли участь президентка Бундестагу Юлія Клекнер (ХДС), федеральний канцлер Фрідріх Мерц (ХДС) та голова Федерального конституційного суду Стефан Гарбарт. Перед цим вони поклали вінки в Новій варті в Берліні — головному німецькому меморіалі жертв війни та тиранії.
Клекнер наголосила, що в День народної жалоби слід не лише пам’ятати, а й діяти. «Мир і демократія — це не даності, які можна просто адмініструвати. Це завдання, що починається щодня наново».
«Де ведуть війну — там зникає демократія»
Президент Німецької народної спілки догляду за військовими похованнями Вольфганг Шнайдерган підкреслив, що диктатура й війна тісно пов’язані, так само як демократія й мир: «Де ведуть війну — там зникає демократія. А де демократію скасовують — там відкривають двері війні».
День народної жалоби спершу запровадили для вшанування загиблих у Першій світовій війні. Перша офіційна церемонія відбулася 1922 року в Рейхстазі. З 1952 року його знову відзначають у Федеративній Республіці Німеччина — вже з вшануванням не лише військових, а й цивільних жертв. Щороку цей день відзначають за два недільні дні до першого Адвенту, із богослужіннями, покладаннями вінків та пам’ятними заходами по всій країні.
