Нацрада дала рекомендації медіа щодо уникнення мови ненависті: не “сексменшини” і не “інклюзивні люди”
Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення представила рекомендації для медійників щодо того, як уникати мови ненависті та дискримінації у матеріалах. Документ розроблений з урахуванням європейських стандартів і чинного українського законодавства.
Про це повідомляє ZMINA.
Свобода слова не означає право принижувати
Під час засідання Нацради 4 березня член регулятора Максим Онопрієнко звернув увагу, що в українському законодавстві немає універсального визначення поняття «мова ворожнечі». Через це виникають дискусії, а іноді й маніпуляції.
За його словами, у медіа інколи намагаються виправдати дискримінаційні висловлювання посиланнями на свободу слова.
«Свобода слова не має дорівнювати приниженню гідності інших людей за ознаками належності – етнічної, релігійної, вікової, гендерної, будь-якої», — наголосив Онопрієнко.
У Нацраді зазначають, що мова ненависті часто маскується під гумор, сарказм або особисту думку, але якщо результатом стає стигматизація чи розпалювання ненависті — це вже проблема.
Які групи захищає закон
У рекомендаціях нагадують, що перелік груп, захищених від мови ворожнечі, визначено у статті 36 Закону України «Про медіа».
Йдеться про людей, щодо яких дискримінація може відбуватися за такими ознаками:
-
стать
-
вік
-
громадянство
-
релігія та вірування
-
національність
-
раса
-
інвалідність
-
етнічне та соціальне походження
-
сексуальна орієнтація
-
гендерна ідентичність
20 форм мови ненависті
За словами директорки департаменту контролю, аналізу та стратегічного розвитку Нацради Марина Ткачук, у рекомендаціях описано 20 форм і механізмів поширення мови ворожнечі.
Серед них:
-
приниження
-
дискримінація
-
підбурювання до ворожнечі
-
стигматизація
-
демонізація
-
узагальнене негативне ставлення до цілої групи людей
«Всі ці методи розпалюють ненависть, ворожнечу і дискримінацію. Дуже часто ці інструменти можуть поєднувати, щоб посилити вплив мови ворожнечі та замаскувати її», — зазначила Ткачук.
Прикладом такого узагальнення можуть бути фрази на кшталт: «усі українці – бандерівці» або «мусульмани – терористи».
Які слова можуть бути дискримінаційними
У рекомендаціях також звертають увагу на некоректну лексику, яка часто використовується в медіа щодо людей з інвалідністю або інших груп.
Зокрема, до проблемних термінів можуть належати:
-
«візочник»
-
«колясочник»
-
«ПТСР-ник»
-
«травматик»
Також Нацрада вважає некоректними формулювання, які підкреслюють «інакшість» людини або створюють образ жертви, наприклад:
-
«інклюзивні люди»
-
«людина з особливими потребами»
-
«людина з особливостями»
Окремо наголошується, що у медіа варто уникати стигматизуючих назв щодо ЛГБТК+ людей, зокрема таких як «сексменшини».
Рекомендації без санкцій
У Нацраді підкреслюють, що рекомендації не є остаточними та можуть доповнюватися. Вони мають допомогти медійникам оцінювати свої матеріали і уникати дискримінаційної лексики.
При цьому за недотримання саме цих рекомендацій санкції не передбачені.
Водночас у 2024 році регулятор двічі застосовував приписи до онлайн-медіа за порушення статті 36 закону «Про медіа», яка забороняє контент із мовою ненависті та дискримінацією.
За словами члена Нацради Олександр Бурмагін, обидва випадки стосувалися гомофобних висловлювань у медіапросторі.
