Трагічна історія першого відкритого футболіста-гея – повісився у 37 після заяви в поліцію від підлітка
Його просили пройти тест на ВІЛ, злив Клафа та рідного брата.
Колишній нападник «Норвіча» та «Ноттінгем Форест» Джастін Фашану – перший професійний футболіст світу, який здійснив камінг-аут. Він зробив це у 1990 році. Ви могли чути про його трагічну історію та самогубство у 37 років, адже Netflix зняв документальний фільм про життя Фашану.
Наприкінці лютого Джастіну могло б виповнитися 64 роки. Зараз світ та футбол змінилися на краще та активно проводять кампанії проти гомофобії у спорті. Коли три роки тому 17-річний футболіст «Блекпула» Джейк Деніелс публічно розповів про свою орієнтацію, то клуб і футбольне ком’юніті підтримали його.
Але футбол все одно залишається консервативним видом спортом, а тема ЛГБТ – стигматизованою. Тому наважитися на камінг-аут у 90-х – це було неймовірно сміливим вчинком.
Розповідаємо, як грав у футбол і як жив Джастін Фашану.
Фашану – перший темношкірий футболіст, за якого заплатили один мільйон фунтів
Це також історія про першого темношкірого футболіста, за якого заплатили один мільйон фунтів стерлінгів. Фашану народився у Лондоні в сім’ї нігерійського адвоката і гаянської медсестри. Після розлучення батьків Джастін і його молодший брат Джон опинилися у притулку. Незабаром братів всиновила біла англійська родина.
У юнацтві Джастін подавав великі надії у боксі. Але коли настав вирішальний момент, то зробив вибір на користь футболу. До цього його підштовхнув один дуже наполегливий скаут із «Норвіча». Фашану вихованець «канарок», це його перша професійна команда. Вже у 17 років молодий нападник отримав шанс дебютувати на дорослому рівні у футболці «Норвіча» проти «Вест Бромвіча».
А широку популярність Джастін отримав після голу у ворота «Ліверпуля». Той шедевральний м’яч перспективного нападника у 1980 році визнали найкращим у сезоні. «Норвіч» програв 3:5, але зірка народилася. Вболівальники «Ліверпуля» навіть пишуть, що це їхній улюблений гол у ворота власної команди.
Не обходилося без випадків расизму. Одного разу фанат команди суперника кинув у Джастіна банан. Футболіст підняв його і з’їв. Загалом, успішна гра Фашану вплинула на вболівальників, які почали більше симпатизувати чорношкірим гравцям на полі замість сипати на них образами чи бананами з трибун.
За наступні три сезони в «Норвічі» Джастін забив 35 м’ячів у 90 матчах і заявив про себе. Незабаром його покликали в молодіжну збірну Англії. Такий прогрес Фашану викликав цікавість у праймового «Ноттінгем Форест». Команда Браяна Клафа двічі до цього виграла Кубок європейських чемпіонів.
«Лісники» не пошкодували на перспективного форварда один мільйон фунтів. Потім Клаф скаржився, що вони купилися на той самий гол Фашану у ворота «Ліверпуля». Джастіну справді не вдалося реалізуватися в «Ноттінгем Форест». У своєму першому сезоні футболіст мало забивав, згодом його відправили в оренду до «Саутгемптона», а тоді взагалі продали в «Ноттс Каунті» за 150 тисяч фунтів.
Фашану не підійшов авторитарний стиль Клафа, а тренера розізлили чутки про гей-клуби
Одна з причин провалу у «Ноттінгем Форест» – Фашану не підійшов авторитарний стиль Клафа. А коли до тренера дійшли чутки, що Джастін у вільний від тренувань час відвідує місцеві гей-бари, то це його дуже розізлило. Навіть дружина Браяна застерігала тренера не бути таким упередженим до свого футболіста.
Такий діалог з Фашану Клаф згадував у своїй автобіографії.
– Я запитав у нього: «Куди ти підеш, якщо тобі буде потрібний хліб?
– Думаю, що в пекарню.
– А куди ти поїдеш, якщо забажаєш з’їсти баранячу ногу?
– У м’ясний магазин.
– Тоді чому ти продовжуєш ходити в ці клуби для придурків?
Життя в Ноттінгемі – це період, коли Фашану почав відкривати себе та досліджувати свою сексуальність. Джастін зустрічався з дівчиною Джулі. Навіть познайомив її з тренером Клафом. Вони залишилися у гарних стосунках, а Джулі була присутня на похоронах футболіста.
А згодом Джастін почав відвідувати місцевий нічний гей-клуб у центрі міста. Там він зустрів хлопця Петера Тетчелла – відкритого гея і одного з найвідоміших британських правозахисників. Наприклад, він виступав за ядерне роззброєння. Зараз активно підтримує Україну і вимагає британський уряд дати нам озброєння.
«На початку 1980-х у Джастіна виникла спокуса зробити камінг-аут, щоб полегшити тиск таємного подвійного життя. Але він боявся негативної реакції з боку свого тренера, одноклубників і вболівальників, а також дуже гомофобної преси того часу. Я попереджав його не робити цього, адже бачив, що він не був психологічно готовим до ймовірної негативної реакції», – говорив Тетчелл у розмові із The Athletic.
Британський актор, політик та правозахисник Майкл Кешман був другом Фашану. Зараз йому 74 роки, він командор Ордена Британської Імперії. Один із засновників правозахисної ЛГБТ-організації «Stonewall», яка разом з АПЛ проводить кампанію «Райдужні шнурки» проти гомофобії.
«У 80-х вас могли звільнити, якщо ви визнаєте, що ви гей. Вам можуть відмовити у страхуванні, іпотеці, вигнати з орендованого житла. Вік згоди становив 21 рік. Зустрічатися з людиною на вулиці було незаконно. Вас могли звинуватити в аморальному вчинку або у порушенні громадського порядку».
Кешман вважає, що зараз Джастін мав би місце в британському парламенті. А критики футболіста переконані, що він тільки вийшов би з в’язниці.
The Sun вийшла із заголовком на всю першу шпальту: «Зірковий футболіст за 1 млн: «Я – гей»
У «Ноттс Каунті» футболістові вдалося стабілізувати гру, але згодом він отримав важку травму коліна, яка фактично поклала кінець великій кар’єрі і надалі довго його мучила. Наступні роки Фашану активно кочував по численних командах в Англії, США та Канаді.
А 22 жовтня 1990 року Джастін Фашану увійшов в історію. В інтерв’ю таблоїду The Sun футболіст відкрито зізнався, що він гей. Футбольний агент Ерік Голл розповідав, що стало передумовою такого рішення.
«Серед ночі мене розбудив Джастін, який був у паніці. Національна недільна газета збиралася написати про те, що він гей. Фашану також відчайдушно потребував грошей. Я зателефонував своєму другові і редактору The Sun Келвіну Маккензі.
А Джастіну сказав, що він може написати власну історію і сам зізнатися, що він гей. А також поговорити про інших футболістів, депутатів чи що завгодно».
The Sun вийшла із заголовком на всю першу шпальту: «Зірковий футболіст за 1 млн: «Я – гей». Фашану отримав за це інтерв’ю 70 тисяч фунтів стерлінгів. Але це було щось на зразок угоди з дияволом. Таблоїд вимагав історій, а футболіст прикрашав правду або і взагалі видумував різні скандальні факти, які нібито мали місце в його житті.
Пізніше Джастін зізнавався, що зробив камінг-аут не через гроші. Говорив, що після цього інтерв’ю він втратив набагато більше, коли клуби і спонсори відмовлялися з ним працювати.
Папараці влаштували за ним полювання. Він вже давно не грав на топрівні, але всі таблоїди хотіли дістати якісь провокативні фото. Тому стерегли Фашану біля його квартири, під гей-клубами і навіть самі намагалися його спровокувати.
Брат заплатив Джастіну 75 тисяч фунтів, щоб він не казав, що він гей
Що говорити, якщо рідний брат Джон відмовився від Джастіна. Він тоді виступав за банду з «Вімблдона» і дуже боявся насмішок трибун та своїх брутальних партнерів по команді.
«Я хвилювався, що люди подумають, що це я. Джон Фашану, Джастін Фашану, Джей і Джей… Я був жорсткою людиною. Вінні Джонс, Джон Фашану, Денніс Вайз – ми були жорсткою командою з сильними мачо. У нас була величезна кількість людей, яким подобалася наша гра. І раптом мій брат виходить і каже це?»
В одному з інтерв’ю він заявив, що не приймав би післяматчевий душ з Фашану-старшим, якби вони грали в одній команді.
«Тоді я був для Джастіна монстром. Я заплатив йому 75 тисяч фунтів, щоб він не казав, що він гей. Я дивився на ситуацію навколо нас: у нашої матері був рак, і вона вмирала. А решта членів сім’ї не могли зрозуміти, що відбувається», – зізнався Джон лише у 2018 році.
Фашану встиг зіграти два товариські матчі у складі збірної Англії. Після футболу успішно займався бізнесом. Заснував власну компанію і влаштовував африканських футболістів в Європі. Навіть був послом ЮНІСЕФ та зустрічався з Нельсоном Манделою. Деякий час Джона Фашану називали найвпливовішим африканцем Англії.
Фашану намагався спростувати стереотипи щодо геїв
Після камінг-ауту Фашану став представником британської гей-спільноти. У 1991 році позував для обкладинки Gay Times. Згодом з’явився в програмі BBC «Open To Question», де глядачі розпитували його про орієнтацію. А сам Фашану намагався спростувати стереотипи щодо геїв. Наприклад, багато говорив про те, як футбол сприймає маскулінність.
«Під час свого перебування у Канаді, я зустрів там 17-річного хлопця. Його батьки наказали йому покинути дім після того, як він зізнався у своїй орієнтації. Все закінчилося тим, що він стрибнув з вікна готелю і помер.
Люди повинні знати, що можна виражати свою сексуальність. Якщо це означає, що Джастін Фашану, який має репутацію мачо та агресивного футболіста, повинен вийти і сказати: «Так, це те, що відбувається в моєму житті» – я це зроблю».
Він став покровителем благодійного фонду, який і зараз продовжує боротися з ВІЛ. Джастін отримав доступ за лаштунки, де познайомився з представниками ЛГБТ зі світу шоу-бізнесу та культури. Наприклад, з актором Ієном МакКелленом (чарівник Ґендальф з «Володаря перснів») та солістом Pet Shop Boys Нілом Теннантом. Обидва давно відкриті геї.
Та і сам Фашану був яскравим представником селебриті – дуже стильно одягався і їздив на Rolls Royce.
Під час медогляду у клуб Фашану попросили пройти тест на ВІЛ
А от статус єдиного відкритого футболіста-гея не допомагав у кар’єрі. Фашану щиро відповідав, як для нього все змінилося.
«Стало дуже погано. Для тих, хто має такий же родовід і досвід, як я, багато дверей закрито. Друзі, яких я знав роками, стали тренерами, директорами та менеджерами – їхні двері раптово зачинилися. Було багато негативної реакції, і я не міг отримати роботу.
Менеджери, з якими я спілкувався, казали: «Звичайно, я зацікавлений, але зараз ти занадто гаряча тема» або «Цей дивак! Після того, що він сказав? Ні в якому разі!» Очевидно, що мене судять за мою орієнтацію, а не за футбол».
Фашану грав за 11 клубів після камінг-ауту. Географія була неймовірно широкою – від Англії і Шотландії до Швеції і США. А завершив кар’єру гравця у 1997-му у Новій Зеландії.
Його колишній одноклубник по «Вест Гему» Марк Ворд згадав у своїй автобіографії 2009 року, як йому сказали, що він житиме з Фашану в одному номері.
«Я залишив ключ на стійці реєстрації і почав ходити туди-сюди, шукаючи допомоги. Спиш у ліжку поруч із Джастіном Фашану? Нізащо! Я запанікував. І в цей момент хіхікання – мене просто розіграли. Я відчув таке полегшення, коли дізнався, що того вечора Джастін проживав сам».
Ще один футболіст «Вест Гема» розповідав, що гравці виходили з душу, щойно Фашану туди заходив. У «Торкі Юнайтед» футболіст провів два роки, але під час медогляду його попросили пройти тест на ВІЛ. Він був негативним.
«Це був найсуворіший медичний огляд у моєму житті», – сказав Фашану BBC.
Також в «Торкі» Джастін часто перевдягався в кімнаті суддів, а не в роздягальні своєї команди. Що вже казати про фанатів суперників, які постійно його ображали.
Вчинив суїцид у 37 років: «Нарешті я знайду спокій!»
Після того, як Фашану завершив ігрову кар’єру, то почав займатися тренерською роботою в США на запрошення свого друга. Він погодився тренувати клуб «Меріленд Манія» з другого американського дивізіону. Здавалося, життя починає налагоджуватися.
Але ще в період передсезонної підготовки зчинилася буря. У березні 1998 року 17-річний хлопець заявив у поліцію, що став жертвою сексуального насильства з боку Фашану. Він говорив, що провів ніч з тренером, з яким разом вживав алкоголь та марихуану. На той час гомосексуальні зв’язки в штаті Меріленд вважалися злочином.
Джастін повністю заперечував усі звинувачення. Але поспіхом залишив США – він побоювався, що будучи чорношкірим геєм, не зможе розраховувати на справедливий суд проти білого хлопця. Звинувачення з Фашану знімуть за недостатністю доказів, але вже після його смерті.
Джастін повернувся в Лондон – став ізольованим та замкнутим. У свій останній день провів півдня в гей-сауні, потім зламав гараж у східному Лондоні, де і вчинив суїцид – повісився. Фашану було лише 37 років.
Джастін залишив записку.
«Я хочу сказати, що я не чинив сексуального насильства над хлопцем. Він охоче займався зі мною сексом, а потім наступного дня попросив грошей. Коли я відповів «Ні», він сказав: «Почекай і побачиш». Якщо це так, як ви говорите, чому я втік? Ну, справедливість не завжди справедлива.
Я відчував, що не отримаю справедливого суду через свою орієнтацію. Хотілося б, щоб я був хорошим сином, братом, дядьком і другом, я старався з усіх сил. Здається, це справді важкий світ. Я сподіваюся, що Ісус, якого я люблю, привітає мене вдома. Нарешті я знайду спокій!»
Джон Фашану хрестив свого сина Аміра, коли прибула поліція разом із ЗМІ, щоб повідомити про самогубство брата. Родича попросили впізнати тіло. Згодом його поховали в Лондоні.
***
Фашану посмертно ввійшов у Залу слави «Норвіча» та англійського футболу. Він став 99-тим у списку «Топ-500 героїв лесбійок та геїв» за версією видання Pink Paper. А його племінниця Амаль розпочала кампанію по боротьбі з гомофобією у спорті та заснувала фонд імені свого дядька.
«У Джастіна було багато проблем, він боровся з демонами все життя, а центром усіх труднощів було ставлення до власної сексуальної орієнтації. Немає сумнівів, що упередження, з якими він зіштовхнувся, зруйнували його кар’єру та призвели до смерті.
Але навіть через стільки років після самогубства Джастіна в АПЛ ніхто відкрито не зізнався у гомосексуальності. Про це досі неприйнятно говорити», – йдеться на сайті фонду.
Фонд уже надав допомогу сімом футболістам, двоє з них грають в АПЛ, але публічно не розкривають свою орієнтацію. У 2011 році автор Daily Mail Мартін Самюель написав:
«Футболу потрібен хтось схожий на Джастіна Фашану, якщо ми хочемо усунути гомофобні бар’єри».
