Зеленський відреагував на петицію щодо нового Цивільного кодексу: остаточне рішення залишається за парламентом
Президент України Володимир Зеленський відповів на електронну петицію, автори якої закликали не допустити ухвалення нового Цивільного кодексу в редакції законопроєкту №15150. Документ викликав широкий резонанс серед правозахисних організацій, громадських рухів, професійних спільнот та представників різних соціальних груп через низку суперечливих положень, які, на думку критиків, можуть призвести до звуження прав і посилення дискримінаційних практик.
У своїй відповіді глава держави зазначив, що питання зняття законопроєкту з розгляду не належить до його конституційних повноважень. Водночас президент повідомив, що звернувся до Голови Верховної Ради Руслана Стефанчука з проханням розглянути викладені у петиції зауваження та поінформувати її автора про результати.
Таким чином, подальша доля документа фактично залишається в руках парламенту та його керівництва.
Майже 20 тисяч поправок і хвиля критики
Проєкт нового Цивільного кодексу став одним із найбільш дискусійних законодавчих документів останніх років. До нього вже подано близько 20 тисяч поправок та пропозицій від народних депутатів, громадських організацій, правозахисників, експертів і професійних об’єднань.
Критика стосується широкого спектра питань — від прав жінок і дітей до свободи слова, захисту людей з інвалідністю та недискримінаційних гарантій. Окреме занепокоєння викликають положення, які можуть вплинути на права ЛГБТК+ людей та одностатевих сімей.
Саме ці норми стали однією з причин масштабної громадської кампанії проти ухвалення кодексу без суттєвого доопрацювання.
Євроінтеграція як фактор впливу
Попри внутрішні суперечки, важливу роль у подальшому розгляді законопроєкту може відіграти позиція Європейського Союзу.
Як повідомила народна депутатка Інна Совсун, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос під час спілкування з українськими політиками підтвердила, що Європейська комісія обізнана з проблемами, пов’язаними з проєктом нового Цивільного кодексу, та веде відповідний діалог з українською владою.
Ця увага не випадкова. Одним із зобов’язань України в межах європейської інтеграції є виконання рішення Європейського суду з прав людини у справі «Маймулахін і Марків проти України». Суд визнав, що держава повинна забезпечити правове визнання одностатевих пар.
Виконання цього рішення передбачає створення механізму реєстрованих цивільних партнерств, доступних для одностатевих сімей.
Що вимагає Європа
Міністерство юстиції України раніше прямо звертало увагу авторів нового Цивільного кодексу на необхідність врахування євроінтеграційних зобов’язань держави. Зокрема, під час реформи цивільного законодавства Україна має наблизити свої норми до європейських стандартів у сфері прав людини та сімейного права.
Саме тому правозахисні організації наголошують, що новий Цивільний кодекс не лише не повинен створювати додаткові бар’єри для ЛГБТК+ людей, а навпаки — має враховувати міжнародні зобов’язання України та рішення європейських судових інституцій.
Дискусія триває
Наразі остаточного рішення щодо законопроєкту №15150 немає. Попереду — аналіз тисяч поправок, подальші консультації та політичні дискусії.
Водночас реакція президента, увага з боку Європейського Союзу та активна позиція громадянського суспільства свідчать про те, що майбутнє нового Цивільного кодексу вже давно перестало бути суто юридичним питанням. Для багатьох українців воно стало тестом на те, наскільки реформи відповідатимуть принципам рівності, недискримінації та європейського розвитку держави.
