Діалог розпочато: ЛГБТІК+ організації та керівництво Верховної Ради обговорили зміни до нового Цивільного кодексу
10 червня відбулася важлива зустріч між представниками українських правозахисних ЛГБТІК+ організацій та керівництвом Верховної Ради України. У центрі обговорення опинився проєкт нового Цивільного кодексу України №15150, який останніми місяцями викликав значний суспільний резонанс через низку положень, що можуть негативно вплинути на права різних соціальних груп, зокрема ЛГБТІК+ людей.
У зустрічі взяли участь Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук та представники його команди. Сторони обговорили найбільш суперечливі норми документа та можливі шляхи їх доопрацювання.
Одним із головних результатів переговорів стало досягнення попереднього спільного бачення щодо кількох принципових питань.
Зокрема, учасники зустрічі погодилися повернутися до обговорення механізмів визнання в Україні шлюбів та партнерств, законно укладених за кордоном за участю громадян України. Розгляд цього питання пропонують здійснювати через інструменти міжнародного приватного права.
Також сторони підтримали збереження чинного підходу, за якого зміна гендерного маркера одним із подружжя не стає автоматичною підставою для припинення шлюбу. Це питання має особливе значення для трансгендерних людей та їхніх сімей.
Окрему увагу приділили антидискримінаційним положенням кодексу. Учасники зустрічі обговорили можливість розширення переліку захищених ознак шляхом включення сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності, гендерного самовираження та статевих характеристик. Саме ці критерії передбачені сучасними європейськими підходами до забезпечення рівності та рекомендовані до врахування у Стратегії ЄС щодо рівності для ЛГБТІК+ людей на 2026–2030 роки.
Ще однією важливою темою стала норма про так званий «фактичний сімейний союз», який у проєкті визначений виключно як союз чоловіка та жінки. Представники правозахисних організацій наголосили, що таке формулювання дискримінує одностатеві пари. За підсумками обговорення сторони зафіксували готовність розглянути вилучення цієї норми з документа.
Не менш жваво обговорювалося і поняття «доброзвичайності», яке викликало критику з боку багатьох громадських організацій через нечіткість та ризики довільного трактування. Наразі сторони погоджуються, що використання цього поняття має бути максимально обмеженим. Водночас правозахисники продовжують наполягати на його повному виключенні з тексту кодексу.
Питання правового визнання одностатевих партнерств також було предметом окремої розмови. Остаточних рішень поки не ухвалено, однак учасники зустрічі підтвердили готовність продовжувати пошук правових механізмів для врегулювання цього питання.
Координатор з національної політики та законодавства ГО «АЛЬЯНС.ГЛОБАЛ» і Національного ЛГБТІ-консорціуму Святослав Шеремет назвав одним із головних досягнень зустрічі саме появу спільного бачення щодо низки найбільш проблемних положень проєкту.
За його словами, особливу цінність має сам факт початку прямого діалогу між ЛГБТІК+ рухом та керівництвом українського парламенту. На його переконання, це свідчить про визнання ролі правозахисного руху як важливого учасника суспільно-політичних процесів та формування державного порядку денного.
Попри те, що остаточні рішення щодо багатьох спірних положень ще попереду, сама зустріч стала важливим кроком до відкритого обговорення майбутнього Цивільного кодексу та його відповідності принципам рівності, недискримінації та європейським стандартам прав людини.
