З мера Будапешта зняли обвинувачення через організацію ЛГБТ-прайду: прокуратура послалася на рішення Суду ЄС
Прокуратура Будапешта припинила кримінальне переслідування мера угорської столиці Гергея Корачоня, якого раніше звинувачували через організацію масштабного ЛГБТ-прайду влітку 2025 року. Рішення стало прямим наслідком вердикту Суду Європейського Союзу, який визнав, що угорський закон, використаний для заборони заходу, суперечить законодавству ЄС.
Історія бере початок із Будапештського прайду 2025 року. Тоді влада намагалася заборонити проведення маршу, посилаючись на так званий закон про захист дітей, який неодноразово критикували правозахисні організації та європейські інституції через дискримінаційний характер щодо ЛГБТ+ спільноти.
Попри заборону, мер Будапешта Гергей Корачонь знайшов спосіб провести подію, оголосивши її муніципальним заходом. На його думку, у такому форматі марш не потребував окремого дозволу від державних органів.
Поліція все ж наполягала на забороні, однак сам прайд відбувся мирно та зібрав рекордну для Угорщини кількість учасників. Багато хто сприйняв його не лише як акцію на підтримку прав ЛГБТ+ людей, а й як протест проти політики уряду Віктора Орбана.
Згодом проти Корачоня відкрили справу, звинувативши його у порушенні законодавства про свободу зібрань. Наприкінці січня 2026 року стало відомо про офіційне висунення обвинувачень.
Однак ситуація кардинально змінилася після рішення Суду Європейського Союзу, ухваленого у квітні 2026 року. Суд дійшов висновку, що угорський закон, який став підставою для заборони прайду, порушує право ЄС, основоположні свободи та фундаментальні європейські цінності.
У прокуратурі наголосили, що національні суди та органи влади зобов’язані надавати пріоритет праву Європейського Союзу. Якщо внутрішнє законодавство суперечить європейському праву, воно не може бути підставою для кримінального переслідування, навіть якщо формально залишається чинним.
Саме тому обвинувачення проти мера Будапешта були відкликані. У відомстві дійшли висновку, що дії Корачоня не містять складу злочину, оскільки заборона заходу ґрунтувалася на нормі, яка згодом була визнана такою, що суперечить законодавству ЄС.
Це рішення стало важливим сигналом не лише для Угорщини, а й для всієї Європи. Воно вкотре підтвердило, що права ЛГБТ+ людей є частиною системи фундаментальних прав людини, а держави-члени ЄС не можуть обмежувати їх під приводом законів, які стигматизують або маргіналізують певні групи населення.
Для угорської ЛГБТ+ спільноти справа Корачоня стала ще одним доказом того, що навіть у складних політичних умовах європейські правові механізми можуть залишатися важливим інструментом захисту від дискримінації та обмеження громадянських свобод.
