Перемога Жаїра Болсонару на президентських виборах у Бразилії 2018 року мала несподіваний наслідок для ЛГБТК+ спільноти: у країні різко зросла кількість шлюбів між одностатевими парами.
Причиною стала не нова державна програма і не зміна сімейного законодавства. Навпаки – люди поспішали одружитися через страх, що після приходу до влади ультраправого політика, відомого своєю анти-ЛГБТК+ риторикою, вони можуть втратити вже здобуті права.
До такого висновку дійшли дослідники з Тюбінгенського університету, Університету Валенсії та Університету економіки і права в Естріх-Вінкелі. Їхня робота опублікована в науковому журналі Journal of Population Economics.
Дослідники проаналізували дані з 4905 бразильських міст і муніципалітетів та побачили чітку закономірність: чим більшою була підтримка Болсонару в конкретному населеному пункті, тим сильніше після виборів там зростала кількість шлюбів між лесбійськими та гей-парами.
“Навіть побоювання втрати прав може безпосередньо змінювати поведінку людей із меншин”, – пояснює один з авторів дослідження Матеус Масіел.
І це, за словами науковців, зовсім не обов’язково означає паніку чи ірраціональну поведінку.
Якщо людина вважає, що потенційна втрата права на шлюб матиме для неї набагато серйозніші наслідки, ніж рішення одружитися раніше, навіть невелика ймовірність законодавчих змін може стати достатнім приводом не відкладати весілля.
Найбільше шлюбів було перед інавгурацією Болсонару
Одностатеві пари в Бразилії можуть укладати шлюб із травня 2013 року.
Право було запроваджене не окремим законом парламенту, а рішенням Національної ради юстиції після того, як у 2011 році Верховний суд уже визнав одностатеві цивільні партнерства.
Щоб з’ясувати, як вибори Болсонару вплинули на поведінку пар, дослідники взяли дані за 36 місяців до першого туру президентських виборів 7 жовтня 2018 року та за 12 місяців після нього.
Особливу увагу вони приділили саме першому туру.
Один зі співавторів роботи Давід Зуховскі пояснює, що в першому турі виборці частіше голосують за кандидата, якого насправді підтримують, тоді як у другому вже можуть голосувати стратегічно. Тому результати першого туру дали дослідникам можливість приблизно оцінити реальний рівень підтримки Болсонару в різних містах.
Далі ці результати порівняли зі статистикою шлюбів одностатевих пар.
За базову точку взяли вересень 2018 року – останній місяць перед виборами.
Після голосування кількість одностатевих весіль почала різко зростати. Найпомітніший стрибок стався у грудні – за кілька тижнів до вступу Болсонару на посаду президента в січні 2019 року.
У муніципалітетах, де частка голосів за Болсонару була на 10 процентних пунктів вищою, кількість одностатевих шлюбів у грудні зросла приблизно на 85% порівняно з вереснем.
Тобто майже подвоїлася.
До виборів протягом трьох років такого стрибка не спостерігалося.
Після інавгурації нового президента кількість весіль поступово повернулася до попереднього рівня, але не впала нижче нього.
Для авторів дослідження це важлива деталь.
Вона свідчить, що йшлося не просто про перенесення вже запланованих весіль на більш ранню дату. Частина пар, імовірно, взагалі не збиралася найближчим часом реєструвати стосунки, але політична невизначеність змусила їх переглянути рішення.
Іншими словами, змінилася не лише дата весілля – змінилася сама готовність людей одружитися.
Шлюб став способом юридично захистити сім’ю
Страх втратити можливість одружитися був не єдиною причиною.
Шлюб у Бразилії дає парам конкретні юридичні та економічні гарантії – зокрема у сфері соціальних виплат, медичного страхування, спадкування та оподаткування.
У ситуації, коли політичний курс країни здавався ЛГБТК+ людям непередбачуваним, офіційна реєстрація стосунків могла сприйматися як додатковий спосіб захистити себе і партнерку чи партнера.
Саме цим дослідники частково пояснюють ще одну особливість статистики: лесбійські пари після виборів одружувалися активніше, ніж гей-пари.
Співавторка дослідження Сара Паренте зазначає, що в економічних дослідженнях одностатевих шлюбів жінки в середньому описуються як менш схильні до ризику, ніж чоловіки.
У поєднанні з економічними перевагами шлюбу це могло посилити бажання юридично закріпити стосунки до того, як політична ситуація стане ще менш передбачуваною.
При цьому автори наголошують на важливому нюансі: побоювання втратити право на шлюб не обов’язково означали, що така втрата справді була юридично неминучою.
Але для поведінки людей важлива не лише реальна ймовірність небезпеки, а й те, наскільки реальною вони її сприймають.
І саме тут дослідження виходить далеко за межі історії одностатевих шлюбів у Бразилії.
Політична риторика сама по собі може впливати на життя меншин ще до того, як ухвалено будь-який закон.
Коли політик систематично ставить під сумнів права певної групи або демонструє ворожість до неї, люди починають ухвалювати рішення з урахуванням можливого найгіршого сценарію.
Для когось це означає швидше оформити шлюб. Для когось – змінити місце проживання, документи чи фінансові домовленості. Для інших – навпаки, стати менш видимими.
Тому правова рівність – це не лише текст закону.
Важливо й те, наскільки люди впевнені, що завтра цей закон продовжить їх захищати.
Бразильський досвід показав це буквально у цифрах: після перемоги політика, якого багато ЛГБТК+ людей сприймали як загрозу своїм правам, тисячі пар вирішили не чекати.
Вони одружилися, поки були впевнені, що ще можуть це зробити.