“Маріліендре”, іспанський ЛГБТ-серіал у відповідь на “Ла-Ла Ленд”, приносить музичну драму на фестиваль у Малазі
У той час, як очікуваний іспанський музичний серіал “Маріліендре” готується до світової прем’єри цього тижня на кінофестивалі в Малазі, показу на французькій Series Mania та дебюту 27 квітня на Atresplayer, видання Variety поспілкувалося з творцем і режисером серіалу Хав’єром Феррейро, щоб обговорити його дебютний серіал.
Шестисерійний музичний драмедійний серіал “Маріліендре”, створений найпопулярнішим іспанським кінодуетом Los Javis (Хав’єр Кальво та Хав’єр Амброссі) у Suma Content (“Отрута”, “Месія”), досліджує теми дружби, ЛГБТК+ культури, позитивного ставлення до тіла та силу музики у формуванні ідентичності.
Дія серіалу розгортається в Чуеці, одному з найяскравіших і гей-районів іспанської столиці та, ймовірно, у світі, “Маріліендре” – поширене іспанське прізвисько для жінки, найкращої подруги гея або групи геїв – розповідає про Мері Роман, колишню королеву мадридського гей-нічного життя. Зараз, у 35 років, ці дні визнання залишилися в дзеркалі заднього виду для Мері, скинутої діви, яка не може відпустити минуле і нудьгує від своєї буденної сьогоденності.
Концептуальний серіал розповідає про те, як Мері досліджує ту частину життя свого батька, про яку вона ніколи не знала за його життя. Її розслідування минулого паралельно з тим, як глядачі розкривають власне проблемне минуле Мері та правду про те, чому її група друзів більше не є частиною її життя.
Variety: Перш за все, вітаємо зі світовою прем’єрою. Що для вас як для режисера означає дебют “Маріліендре” в Малазі?
Феррейро: Це велика честь. Цей серіал створювався понад п’ять років, від початкової ідеї до напруженого процесу зйомок і постпродакшну. Мюзикл вимагає величезних зусиль, від хореографії до отримання прав на музику, і визнання цих зусиль Малагою означає для мене весь світ. Крім того, це чудова платформа для просування серіалу. Це мій дебют як творця та режисера серіалу, і я одночасно нервуюся та хвилююся, щоб побачити, як відреагує глядач.
Музичні серіали рідко з’являються в Іспанії, особливо з таким амбітним форматом. Як ви розробили музичну ідентичність серіалу?
Ми з самого початку знали, що музика має бути глибоко вплетена в наратив. Пісні – це не просто виступи, вони рухають історію вперед. Ми використовуємо мікс оригінальних пісень і каверів з початку 2000-х, періоду, який резонує з ЛГБТК+ спільнотою і викликає ностальгію. Завдання полягало в тому, щоб вибрати пісні, які природно вписуються в історію, і отримати права, що, на щастя, спрацювало на нашу користь.
Перші два епізоди мають різну структуру. Прем’єра відчувається як вступ, а другий більше схожий на розслідування. Чи можете ви пояснити цей підхід?
Абсолютно. Структурно я надихався “Зламаними квітами”, де персонаж Білла Мюррея знову відвідує людей зі свого минулого. “Маріліендре” має схожу структуру, коли головна героїня, Марі, відновлює зв’язки з людьми зі своєї юності. Перший епізод задає тон, розкриваючи минуле, а другий встановлює поточну таємницю. По мірі розвитку серіалу структура змінюється – 4-й епізод, наприклад, значно відрізняється. Ми хотіли тримати глядачів у напрузі.
Серіал унікально поєднує реальність з фантазією. Деякі музичні номери ґрунтуються на реалізмі, а інші відображають уяву Марі. Як ви збалансували ці елементи?
Я люблю мюзикли, які розширюють межі, як “Ла-Ла Ленд”, і ми хотіли пограти з різними тонами. Деякі номери, як, наприклад, однокадрова сцена в 2-му епізоді, ґрунтуються на реальності. Інші, як уявні взаємодії Марі з батьком, – це піднесена фантазія. Ці моменти відображають її внутрішні конфлікти, допомагаючи глядачам зрозуміти її емоційну подорож.
У вас вражаючий акторський склад, зокрема випускник “Operación Triunfo” Мартін Уррутіа та зірка “Еліти” Омар Аюсо. Як ви підійшли до кастингу?
Кастинг був вирішальним. У мюзиклі завжди постає питання: чи ми беремо співаків, які вміють грати, чи акторів, які вміють співати? Звичайно, врешті-решт, кожен повинен бути вправним в обох. Ми досліджували обидва шляхи, дивлячись незліченну кількість мюзиклів, серіалів і фільмів, і навіть розглядаючи відомих музикантів. Більше, ніж просто талант, ми хотіли акторів, які втілювали б суть своїх персонажів. Бланка [Мартінес], наприклад, є Маріліендре в реальному житті. Її хімія з акторським складом зробила її ідеальною для цієї ролі. Мартін був ризиком – прийшовши прямо з [популярного іспанського співочого конкурсу] “Operación Triunfo”, він не мав акторського досвіду, але він має неймовірну присутність і виявився природженим виконавцем.
Дружба лежить в основі “Маріліендре”. Рідко можна побачити мюзикли, зосереджені на платонічних стосунках. Як ви розвивали цю динаміку?
Це було навмисно. Більшість мюзиклів обертаються навколо романтики, але “Маріліендре” – про дружбу та спільноту. Акторський склад зблизився в реальному житті, що зробило їхню екранну хімію легкою. Вони зблизилися поза знімальним майданчиком, що чудово відобразилося на їхніх виступах. У 3-му епізоді є сцена в барі, де персонажі спілкуються так природно, що ви відчуваєте, ніби підслуховуєте розмову справжніх друзів.
Серіал розповідається з точки зору Марі, але також включає голоси її друзів-геїв і досліджує різноманітні ідентичності. Наскільки важливим було представництво в процесі написання?
Це було важливо. До команди сценаристів входили жінки та ЛГБТК+ особи, кожна з яких привносила різні поколіннєві погляди. Це дозволило нам створити всебічно розвинених, автентичних персонажів. Але представництво було не лише в сценарії – воно поширювалося на знімальну групу та акторський склад. Багато наших акторів відкрито ідентифікують себе як ЛГБТК+, і ми подбали про створення інклюзивного середовища на знімальному майданчику.
Ви згадали, що реальна Маріліендре надихнула на створення серіалу. Чи бачила вона його?
Так! У неї навіть є камео в 1-му епізоді. Її реакція була глибоко емоційною – перегляд серіалу допоміг їй відновити зв’язок зі своїм минулим. Це був потужний досвід для нас обох.
Atresplayer став домівкою для ЛГБТК+ контенту, від “Отрути” до “Drag Race España”. Як вам працювалося з ними?
Вони неймовірно підтримували нас. У мене була повна творча свобода, і їхні відгуки завжди збагачували проєкт. Їхня відданість ЛГБТК+ сторітелінгу очевидна, і це була ідеальна платформа для “Маріліендре”.
