У французькому Монпельє 22-річна трансгендерна жінка пережила спробу зґвалтування та жорстокий напад. За попередніми даними поліції, насильство посилилося після того, як двоє нападників зрозуміли, що перед ними трансжінка. Потерпіла отримала близько сотні порізів і провела два дні в лікарні.
Напад стався 13 серпня близько 17:30 у тунелі вздовж набережної Вердансон, неподалік від центру Монпельє. За інформацією французького ЛГБТК+ видання Têtu, молода жінка прийшла туди подивитися на графіті та малюнки, якими вкриті стіни тунелю. Там до неї підійшли двоє чоловіків.
Поліція повідомила журналістам, що спочатку чоловіки, ймовірно, здійснювали щодо неї небажані сексуальні дотики, а потім спробували зґвалтувати.
Після того, як нападники зрозуміли, що жінка трансгендерна, ситуація, за попередньою версією слідства, стала ще небезпечнішою.
Лунали образи, після чого чоловіки почали завдавати їй поранень уламками пляшок.
Потім нападники втекли, залишивши потерпілу саму.
Попри численні поранення, їй вдалося вибратися з тунелю та дістатися до людного місця. Перехожі побачили закривавлену жінку на вулиці та викликали екстрені служби. Її доправили до університетської лікарні Лапейроні.
Близько сотні порізів і 50 швів
Життю потерпілої, за інформацією Têtu, безпосередньої небезпеки не було.
Однак лікарі зафіксували близько сотні порізів по всьому тілу. Найбільше постраждали руки й ноги, поранення були також на обличчі. Для обробки травм знадобилося приблизно 50 швів.
Після двох днів госпіталізації жінку виписали додому. Вона подала заяву до поліції.
Правоохоронці відкрили розслідування та намагаються встановити двох нападників. Одним із ключових джерел інформації мають стати записи камер відеоспостереження, встановлених поблизу місця злочину.
Поліція зазначає, що район, де стався напад, до цього не вважався особливо небезпечним.
Станом на момент публікації Têtu про затримання підозрюваних не повідомлялося.
Важлива деталь стосується мотиву злочину.
За розповіддю потерпілої, насильство посилилося саме після того, як чоловіки зрозуміли, що вона трансгендерна. Це дає підстави розглядати можливий трансфобний мотив.
Однак на цьому етапі слідство ще має юридично встановити, чи була трансфобія обтяжувальною обставиною нападу. Тому коректніше говорити про ймовірний трансфобний мотив, а не про вже доведений факт.
Ця різниця важлива не для применшення того, що пережила жінка, а для точності. Сам факт нападу, спроби сексуального насильства та численних поранень уже є предметом розслідування. Окремо правоохоронці повинні встановити, яку роль у подальшій ескалації насильства відіграла її гендерна ідентичність.
Насильство не можна пояснювати тілом або ідентичністю потерпілої
Історії про напади на трансгендерних людей часто супроводжуються небезпечною підміною акцентів.
Замість поведінки нападників увагу переводять на тіло потерпілої, її зовнішність, місце перебування, одяг або те, чи повідомила вона незнайомій людині, що є трансгендерною.
У цій історії важливо не втратити очевидне.
Двоє чоловіків, за версією потерпілої, спочатку намагалися здійснити сексуальне насильство. Дізнавшись, що перед ними трансжінка, вони, за попередніми даними, не просто припинили свої дії, а перейшли до ще більш жорстокого нападу.
Відповідальність за це не може перекладатися на жертву.
Трансгендерна людина не зобов’язана заздалегідь повідомляти незнайомцям подробиці про своє тіло, медичну історію чи гендерний перехід для того, щоб заслужити право не бути побитою, зґвалтованою чи вбитою.
Згода на сексуальний контакт потрібна від кожної людини незалежно від її гендерної ідентичності.
Так само несподівана інформація про тіло іншої людини ніколи не є виправданням для насильства.
Після розголосу справи ЛГБТК+ організації у Франції висловили обурення нападом. Через кілька днів після публікації історії муніципальні представники La France insoumise та Les Écologistes populaires також закликали владу Монпельє посилити боротьбу з ЛГБТІфобним насильством. Серед запропонованих заходів – краще навчання муніципальної поліції, психологічна підтримка постраждалих та підтримка місцевих ЛГБТІ+ просторів.
Проте найважливішим зараз залишається саме розслідування.
Двоє нападників мають бути встановлені, а всі обставини злочину – з’ясовані.
Бо безпека трансгендерних людей не повинна залежати від того, наскільки добре вони “проходять” як цисгендерні, чи знають про їхню трансгендерність оточуючі та чи вважає хтось їхню ідентичність прийнятною.
Право спокійно пройти вулицею, відвідати громадський простір і повернутися додому живою та неушкодженою не потребує жодних додаткових умов.