ЗСУ опитує військових про сексуальну орієнтацію. Навіщо і які це має ризики. Розбір від Liga.net

Серед військових проводять опитування щодо сексуальної орієнтації та реєстрації партнерств. LIGA.Life, що тут і до чого.

Нещодавно Володимир Зеленський відповів на петицію про підтримку законопроєкту №9103, який дозволяє одностатевим та різностатевим парам зареєструвати партнерство й отримати правовий статус без укладення шлюбу. У своїй відповіді президент зазначив, що звернувся до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та прем’єр-міністра Дениса Шмигаля з проханням розглянути порушені у петиції питання.

Наразі сам законопроєкт “Про інститут реєстрованих партнерств” перебуває на розгляді Комітету Верховної Ради з питань правової політики. Утім, документ вже отримав підтримку та критику з боку непрофільних відомств. Зокрема, свою незгоду з проєктом закону висловив міністр оборони України Олексій Резніков. Він зазначив, що МОУ не має даних щодо “тисяч військовослужбовців, які не можуть офіційно оформити свої стосунки з одностатевими партнерами чи партнерками”, про що йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту №9103.

Наприкінці травня редакції LIGA.Life стало відомо, що серед українських військовослужбовців почали поширювати анкети “для вивчення питань сексуальної орієнтації, потреби у реєстрації партнерства та проблематичних питань у зазначеній сфері”. Що це за анкети, які ризики вони створюють для ЛГБТ-людей і чи можливо покращити таке опитування — запитали у військових, правозахисника та співробітника Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ.

(Не)анонімні анкети

Опитування “щодо вивчення питань сексуальної орієнтації та потреби у реєстрації партнерства” серед військовослужбовців проводить Управління морально-психологічного забезпечення одного із командувань Збройних Сил України — про це йдеться у самій анкеті. У бланку виділено, що відповідачам не потрібно вказувати своє прізвище та підрозділ. Тобто за ідеальних умов ця анкета має бути анонімною.

І це не просто так. В опитувальнику є питання про те, чи перебуває людина або хтось із його/її військової частини у стосунках з партнерами однієї з ними статі. Це пряме питання про сексуальну орієнтацію, яке є чутливим і потребує конфіденційності. Також в анкеті запитують про потребу у реєстрації партнерства та наявність у підрозділі дискримінації за ознакою статі.

Один із військовослужбовців на умовах анонімності розповів LIGA.Life, як відбувалося опитування і чи справді воно було конфіденційним. За його словами, керівництво нікому не пояснювало, що це за анкети і навіщо вони потрібні. Тож під час заповнення анкети у бійців виникало чимало запитань.

“Наш замполіт приніс пачку цих анкет, сказав роздати людям і зібрати відповіді. Ніхто нічого не пояснював”, — розповідає військовий.

Водночас він уточнює, що товаришам складно було відповісти на деякі питання і довелося їм пояснювати, про що ж йдеться.

Він додає, що військовослужбовцям просто роздали анкети й далі вже зібрали заповнені бланки — хто і які відповіді давав, ніхто не дивився. Тому в цьому випадку анонімність вдалося зберегти. Утім, зазначає співрозмовник, репрезентативність результатів опитування може бути недостатньою, адже людину, яка відповіла ствердно на питання про свої стосунки з партнером однієї статі, можуть легко вирахувати.

Серед питань, результати відповідей на які можуть бути недостовірними, військовий виокремлює пункти про дискримінацію та просвітницьку роботу, бо у його підрозділі таких бесід не було, а більшість побратимів відповіли навпаки:

“Чи то зі страху, чи просто від хвилювання, аби за це нічого не було… Не можу з упевненістю на це відповісти”.

Водночас співрозмовник розповідає і про деякі переваги від проведення такого анкетування.

“Перед заповненням анкети товариші були в шоці, деякі сміялися з цього опитування і казали, що не будуть відповідати. Але потім вони зацікавилися, чому взагалі виникли ці питання”, — зазначає співрозмовник.

Хороша ідея, погане втілення

Автор петиції на підтримку законопроєкту Петро Жеруха у коментарі LIGA.Life зазначає, що вивчення питання сексуальної орієнтації та потреби військових у реєстрованих партнерствах — хороша ідея і прагматичний підхід. Однак, вважає він, Міністерство оборони України для цього застосувало свій стандартний метод опитування, яке у випадку з ЛГБТ-військовими може бути небезпечним і створювати ризик аутингу.

“Я розумію, що ця анкета зроблена для того, щоб почати реагувати на проблему, починати з цим працювати. Але це стандартна помилка. Думаю, командування просто ще недостатньо добре розуміє проблему й не усвідомлює, що “просто відповісти анонімно на запитання” прирівнюється до публічного камінг-ауту, який обов’язково станеться. Тому деякі питання обов’язково треба замінити”, — зазначає військовий.

На його думку, серед керівництва потрібно провести роз’яснювальну роботу про те, що таке “камінг-аут” та “аутинг”, які ризики це несе і чому важливо насправді забезпечити анонімність респондентів. Також, вважає Петро Жеруха, командуванню потрібно більше інформації про те, як зробити безпечне середовище для ЛГБТ-військових. Адже після власного камінг-ауту, поділився Петро, оточуючі висловили сильний страх за його життя: наразі він перебуває в зоні бойових дій, навколо тисячі людей зі зброєю.

Серед способів покращення опитування він виокремлює:

  1. Зміщення фокусу з “визначення гей – солдат чи ні” на те, аби за потреби військові могли обговорити проблеми приватного життя із заступником командира з морально-психологічного забезпечення;

  2. Проведення попереднього інструктажу для командування у вигляді короткої інфографіки та лаконічного опису законопроєкту і проблеми;

  3. Забезпечення заступників командирів з морально-психологічної підтримки усією поняттєвою базою, яка стосується ЛГБТ-людей, їхніх прав і проблем;

  4. У випадку публічного камінг-ауту військового потрібно обговорити з цією людиною питання безпеки і в жодному разі не казати про “репутаційні втрати” для військової частини.

Водночас військовий акцентує увагу на тому, Міноборони не може проводити подібні опитування, адже є зацікавленою стороною.

Експерт з адвокації правозахисного центру “Наш світ” Андрій Кравчук також підтримує думку, що саме опитування є непоганою ідеєю. Але, підкреслює він, важливо зробити анкетування дійсно анонімним.

Кравчук каже, що розуміє добрі наміри тих, хто вирішив провести це анкетування, але вважає саму реалізацію непрофесійною. На його думку, такі питання треба пояснювати військовим в особистих бесідах і на жорстких умовах конфіденційності. Бо якщо військовий озвучує незручну для начальства інформацію, то це вже обмежує можливість зібрати достовірні дані.

“Таке анкетування має сенс, але воно має проводитися дуже фахово і тими людьми, які не причетні до військової служби. Потрібно найняти професійних психологів — не обов’язково це мають бути державні службовці”, — пояснює експерт.

На думку Андрія Кравчука, відповіді в анкетах залежать від того, як сформулювати питання.

“Судячи з відповіді міністра оборони на законопроєкт №9103, яка апріорі складена з грубими юридичними помилками, абсолютно упереджена і стверджує речі, які є некоректними і неправдивими щодо українського суспільства, то я бачу, що керівництво Міноборони просто дало завдання отримати якісь дані, аби підтвердити ці упередження”, — зазначає він.

Натомість правозахисник радить змістити фокус на захист прав квір-людей, які вже зробили публічний камінг-аут і яким це зараз потрібно. Для цього не треба проводити анкетування, вважає експерт. Достатньо зустрітися з такими людьми, поспілкуватися з ними, почути про їхні проблеми та обговорити шляхи їх вирішення.

Реакція Збройних Сил України

LIGA.Life звернулася за роз’ясненнями щодо анкетування військових до Головного управління морально-психологічного забезпечення ЗСУ. У відповіді спікер відомство зазначив, що опитування ініціював Департамент гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України у зв’язку з необхідністю формування позиції МОУ.

В управлінні вкотре процитували фразу із пояснювальної записки до законопроєкту №9103 про “тисячі військових, які не можуть офіційно оформити стосунки з партнерами однієї з ними статі” і заявили, що не мають будь-яких офіційних даних щодо кількості таких військовослужбовців.

Утім співрозмовники LIGA.Life серед військовослужбовців на умовах анонімності розповіли про випадки, коли анкети доводилося заповнювати у присутності командирів або коли одна людина заповнювала анкети відразу за кількох осіб. Наскільки репрезентативними будуть результати такого анкетування — складно сказати.

Анастасія Плис
журналістка LIGA.Life

Джерело

Сподобалось? Знайди хвилинку, щоб підтримати нас на Patreon!
Become a patron at Patreon!
Поділись публікацією