Дана/Богдан: «Багато людей не можуть зрозуміти, що таке бігендерність»
Що ми дійсно знаємо про гендер? Скільки ідентичностей існує, хто належить до спільноти, а хто — ні? З ким ми себе асоціюємо, як обираємо друзів та подруг?.. І з ким, зрештою, залишаємось в порожній залі після проведення заходу, конференції, інтерв’ю?..
За суперечками у спільноті стоять живі люди — непублічні особи. Вони рідко виступають чи говорять з медіа. Таких людей — дуже багато, вони не завжди почуті, але вони — тут. Волонтерство, проведення активностей, психосоціальна підтримка також “лягають на їхні плечі”.
Саме наші активіст_ки з нетерпінням чекають на координатор_ок вдома, у регіонах. А найбільша радість та відповідальність — представляти інтереси наших людей на великих зустрічах поза межами осередку.
Однією з таких історій є розповідь Богдана/Дани: людини, що давно стала частиною нашого руху, і без якої просто неможливо уявити заходи. ГО Когорта вперше публікує інтерв’ю.
Доброго дня, Богдане/Дано! Дякуємо, що ділитись своїми переживаннями. Зараз багато людей намагаються зрозуміти, що таке біґендерність, але, крім теоретичних пояснень, важливо також зрозуміти, як це виглядає в реальному житті. Яким був ваш камінг-аут?
Богдан/Дана: Привіт! Камінг-аут для мене — це крок до самоприйняття, тому хочу поділитися. Я розумію, що багато людей можуть не зрозуміти, що таке біґендерність, але спробую пояснити це простими словами: я можу відчувати себе одночасно і чоловіком, і жінкою, або “перемикатися” між цими станами. Це частина мого самовираження. Так багато внутрішньої боротьби і сумнівів, бо я «не правильна» транс*персона. Хоч я на ЗГТ, маю гендерну дисфорію і не виключаю, що в процесі подальшого самодослідження дійду до потреби здійснити юридичний перехід.
Чи стикаєтесь ви з труднощами в суспільстві через вашу гендерну ідентичність?
Богдан/Дана: Так, неприємна реальність. Дискримінація — це не тільки проблема з боку людей, які не розуміють моєї ідентичності, а й навіть серед представни_ків спільноти. Наприклад, на сайтах знайомств я часто чую фрази на кшталт «давай без цієї фемінності». Це важко, але я намагаюся не звертати увагу…
Не секрет, що дискримінація трапляється не тільки в особистих стосунках, а й у професійному середовищі. Ви стикалися з таким ставленням на роботі?
Богдан/Дана: На жаль, так. Це один з найболючіших моментів, який я переживаю зараз. Буквально кілька днів тому я зіткнувся з жорстокою трансфобією на роботі. Мене відкрито ігнорують, ображають, і навіть використовують ненормативну лексику, називаючи мене… Самі розумієте, як. І це не просто проблема з колегами — найжорстокіший булінг іде від керівництва. Це дуже важко витримувати. Я навіть почала сумніватися, чи зможу продовжувати працювати в такому середовищі.
Як ви справляєтесь з такими складними ситуаціями на роботі?
Богдан/Дана: З кожним днем ставати все важче. Я вже не маю мотивації вставати вранці і йти на роботу. Якщо б не психотерапевт і антидепресанти, я не знаю, чи змогла б витримати цю ситуацію. Це не тільки емоційно, а й фізично виснажує. І, на жаль, навіть ті люди, з якими в мене були хороші стосунки на роботі, не підтримали мене. Вони не наважилися заступитися. Це дуже прикро.
Якою буде ваша подальша реакція? Що ви вирішили робити?
Богдан/Дана: Розуміючи, що на такій роботі мені не дадуть можливості нормально працювати, я змушений звільнятися. Це важке рішення, але я не можу залишатися в токсичному середовищі. Тепер я шукаю нову роботу, де мене будуть цінувати за те, хто я є, і де я зможу працювати без страху та принижень.
Це, безумовно, важка ситуація. Чи не виникало у вас бажання «повернутися назад» після всього, що сталося?
Богдан/Дана: Так, це був важкий момент, але я не готовий повертатись назад. Я все життя ховався і тримав усе в собі, і це призвело до клінічної депресії та суїцидальних думок. І навіть попри всі труднощі, які я переживаю, я не готовий закриватись від світу і ховатися знову. Я хочу жити відкрито і щиро, навіть якщо це важко. Я вірю, що це правильний шлях, навіть якщо він непростий.
Це дуже сильний і сміливий крок. Що ви хочете сказати людям, які, можливо, зараз переживають подібні труднощі?
Богдан/Дана: Я хочу сказати, що ви не самі. Незважаючи на те, як важко може бути, відкритість перед собою та іншими — це шлях до внутрішнього спокою. Якщо я зміг, змогла, пережити це, у прямому і переносному сенсі слова, значить… можна знайти в собі сили пройти цей шлях *посміхається*. Дуже важливо мати підтримку, як-то від психотерапевта, друзів чи родини. І я вірю, що з часом буде краще.
Окрім боротьби з дискримінацією, як відпочиваєте або знаходите спокій у важкі моменти?
Богдан/Дана: Я творча натура. З дитинства люблю музику, граю на різних музичних інструментах і люблю співати, хоч краще б мене не чули *сміється*. Віднедавна я відкрила для себе малювання, завдяки арт-терапії. Це справді допомагає мені вечорами привести думки в порядок та відволіктися від всього. Також я зараз опановую гру на піаніно — це моя давня мрія! До війни я активно займався бігом, але зараз мені не вистачає на це часу. Часто ми зі спільнотою ходимо у притулок для тварин: вигулюємо собак. Вони проводять більшу частину часу в тісних вольєрах, тож ходимо з ними у парк, до водойми.
Цікаво! Раніше ви казали, що були інтровертною людиною. Як змінилося ваше оточення після камінг-ауту?
Богдан/Дана: Так, до «виходу з шафи» я був класичним інтровертом. Боявся людей і не мав впевненості в собі. Але після того, як відбулось відкриття, моє оточення змінилося. Я — серед чудових людей, з якими обожнюю проводити час. Тепер, якщо є вибір — залишитися вдома або зустрітися з друзями, я вже не вагаюся. Ми часто гуляємо разом, відвідуємо виставки, різні події, просто ходимо в гості. І зараз я відчуваю себе повноцінною людиною. Мене сприймають, і це щастя. Я завжди дякую своїм друзям та подругам, вони — найцінніше, що в мене є!
Чому підштовхнуло вас прийти на наше ось таке інтерв’ю?
Богдан/Дана: Дякую вам за можливість висловитись. Це дуже важливо для мене, і я сподіваюся, що моя історія допоможе хоча б одній людині почуватися менш самотньою… Також не планую зупинятись, хочу працювати у гуманітарній сфері, щоб допомагати іншим людям, приносити користь.
Біля офісу, де ми регулярно збираємось, Дана/Богдан посади_ла ялівець. Це — одна з багатьох ініціатив, що була зроблена для спільноти у місті.
