«Моя орієнтація — це я сама». Історія Олени Григоряк з франківської ЛГБТ-спільноти “Інсайт”
35-річна Олена Григоряк, координаторка регіонального розвитку ГО «Інсайт», відкрито говорить про те, що вона лесбійка, і вважає свою орієнтацію невід’ємною частиною себе.
Вона зрозуміла це дуже рано.
«Я дізналася, що я лесбійка, коли почала досліджувати себе, свою сексуальність, ідентичність, починаючи з раннього дитиншого віку, тобто це перші класи школи», — розповідає Олена.
Тоді вона бачила, як хлопці дарують дівчатам валентинки, але дівчата між собою такого не робили — і не розуміла, чи нормально було б подарувати листівку тій, яка їй подобалась.
У 16 років усе стало остаточно зрозуміло.
«Я зрозуміла, що я закохана в однокласницю. Я про це їй сказала, і, до речі, це не було не взаємно, це було взаємно, але не було публічно».
Після цього прийшов період внутрішньої гомофобії — страху прийняти себе. Згодом Олена його подолала, коли зрозуміла, що вона не одна.
Романтичних чи сексуальних стосунків із чоловіками в неї ніколи не було й бажання не виникало. Є лише близькі друзі-чоловіки.
Камінг-аут перед родиною стався у 18 років.
«Мій камінг-аут не був дуже негативним. Мене не виганяли з дому. Але він і не був дуже веселковим. Це був момент, коли мої батьки протягом якогось часу приймали мене».
Сестра відреагувала з розумінням одразу.
Сьогодні Олена говорить про себе абсолютно відкрито.
«Я можу про це говорити публічно, при камерах, при людях, при президентах, при прем’єр-міністрах, при кому завгодно. Тому що це про моє єство, це про мою ідентичність, це про мою самовираженість».
При цьому вона наголошує: в Україні досі немає юридичної рівності для ЛГБТ-людей.
«Зараз немає ні цивільних партнерств, ні шлюбної рівності для гомосексуальних пар, але ми на шляху до цього».
