Європейський суд з прав людини визнав, що Україна порушила права учасників акції на підтримку ЛГБТ+ людей, яка відбулася в Києві 8 грудня 2012 року. У рішенні від 22 жовтня 2026 року в справі «Шевченко та інші проти України» суд встановив порушення права на мирні зібрання щодо трьох заявників, а щодо двох із них — також права на свободу та особисту недоторканність. Рішення ухвалили одноголосно; воно є остаточним, повідомляє ZMINA.
Акцію приурочили до Міжнародного дня прав людини. Її учасники виступали проти дискримінації та законопроєкту про заборону так званої «пропаганди гомосексуальності», який Верховна Рада раніше ухвалила в першому читанні. Напередодні суд заборонив проводити зібрання на майдані Незалежності, після чого організаторка Олена Шевченко повідомила міську адміністрацію про зміну місця акції.
Під час зібрання двоє людей прорвалися крізь поліцейське оточення, розпилили сльозогінний газ і напали на демонстрантів. Правоохоронці затримали чотирьох учасників акції та доправили їх до відділку. Проти затриманих відкрили адміністративні провадження, а Шевченко як організаторку згодом оштрафували.
До ЄСПЛ звернулися п’ятеро учасників акції. Суд розглянув по суті скарги трьох — Олени Шевченко, Богдана Карпуся й Тимура Лисенка. Скарги ще двох людей визнали неприйнятними, оскільки вони не вичерпали можливостей оскарження в українських судах: один заявник не оскаржив затримання, інший не довів розгляд скарги до кінця.
ЄСПЛ встановив порушення статті 11 Європейської конвенції з прав людини, яка захищає свободу мирних зібрань, щодо всіх трьох заявників. Шевченко оштрафували за нормою Кодексу про адміністративні правопорушення, яку Європейський суд уже раніше визнав такою, що не відповідає вимогам Конвенції до якості закону. Застосування цієї норми, дійшов висновку суд, порушило її право на мирне зібрання.
Щодо Карпуся та Лисенка українські суди раніше встановили незаконність їхніх затримань і відсутність складу адміністративного правопорушення. ЄСПЛ погодився, що затримання не мали законної підстави й завадили чоловікам продовжити участь в акції. Тому щодо обох він встановив також порушення статті 5 Конвенції — права на свободу та особисту недоторканність.
Окремо суд розглянув відмову українських судів компенсувати Карпусю й Лисенку моральну шкоду від незаконного затримання. Від них вимагали додаткових доказів страждань, наприклад медичних довідок або свідчень. ЄСПЛ назвав такий підхід надмірно формалістичним: обставини незаконного затримання та пояснення самої людини не можна відкидати лише через відсутність додаткових документів.
Суд присудив Шевченко 3 тисячі євро відшкодування моральної шкоди, а Карпусю й Лисенку — по 5 тисяч євро. Україна має виплатити ці кошти протягом трьох місяців, зазначає Центр «Соціальна Дія», який підтримував заявників у справі.
Водночас ЄСПЛ не встановлював у цій справі порушення заборони дискримінації: скарги за статтею 14 Конвенції він визнав неприйнятними. Суд пояснив, що йому не надали доказів упередженості національних судів щодо ЛГБТІ-спільноти. Також у цьому провадженні він не оцінював, чи належно поліція захистила учасників акції від нападників.
Згадуючи події 2012 року, Олена Шевченко написала, що вже через три дні після акції виступала в штаб-квартирі ООН у Нью-Йорку на заході, присвяченому протидії гомофобії. «Між цими подіями було лише три дні», — зауважила вона. На рішення ЄСПЛ довелося чекати майже чотирнадцять років. Правозахисниця наголосила, що жодна людина не повинна проходити через подібне, захищаючи рівність.
У Центрі «Соціальна Дія» вважають, що виплата компенсацій має супроводжуватися змінами, які не допустять повторення таких порушень. Організація закликає врегулювати порядок проведення мирних зібрань, припинити безпідставні затримання та забезпечити дієве відшкодування за незаконне позбавлення свободи. Її вимога — щоб люди, які публічно захищають права ЛГБТ+ спільноти, могли отримати захист і справедливість уже в Україні, не чекаючи роками на рішення міжнародного суду.