Свою історію український продюсер позповів на своїй сторінці у Instagram.
Про те, що я гей, моя мама дізналася від мене порівняно нещодавно. ❤️🩹
А моїй тьоті знадобилося всього лиш подивитися фільм, який я їй порадив, щоб краще мене зрозуміти.
(До речі раджу його і вам в цьому Reels)
Чи було мені страшно зізнатися в цьому своїм рідним, своїм колегам?
Іноді — так. Але здебільшого — ні. Бо для мене, глибоко всередині, це завжди було природним і абсолютно нормальним. Хоч раніше я був менш відкритим. Бути сталевим і холодним, здавалося, мені норм.
На жаль, в Україні досі трапляються випадки сексизму, харасменту, ненависті, нерозуміння різноманіття й приниження тих, хто “не такий, як інші”. Але час змінюватися = трансформуватися, разом створювати іншу культуру.
Але я продовжу говорити на цю важливу тему. Бо зараз, як ніколи важливо бути собою. В той самий, поважаючи чужі кордони і, памʼятаючи, про свої.
Бо якщо ми прагнемо бути сміливими та відкритими, якщо ми хочемо жити в європейській країні, якщо ми хочемо рухатися вперед — ми маємо бути on the same page з свідомими.
Ми маємо вчитися приймати одне одного. І підтримувати. Засуджувати нетерпимість і відверто огидні вчинки щодо людства.
Я буду щасливий, якщо моя історія надихне когось «вийти зі своєї шафи». І відкритися рідним. Це завжди складно, я знаю.
Так, можливо, вашому оточенню знадобиться час на прийняття. І це нормально.
Просто пам’ятайте: бути собою — не соромно. Бути собою — означає нарешті дозволити собі дихати на повні груди, жити своє життя і не ховатися за п’ятьма ширмами.
P.S. Як гадаєте, чому так багато людей досі бояться зробити камінг-аут?
Переглянути цей допис в Instagram
