Тетяна Микитенко виклала відео, де роповідає як корректно використовувати лайку, не ображаючи тих, на кого ця лайка і не спрямована.
“Під*р”, “інвалід”, “даун”, “свідомий”… І ще десяток зовсім поганих слів є лайливими і спрямовані як проти того, кому ви їх кажете, так і на гомосексуальних людей чи людей з інвалідністю, чи просто патріотів і т.д. Ну тобто за замовчуванням ці слова означають щось погане про певних людей: про реальні медичні діагнози, про сексуальну орієнтацію, про державницькі погляди.
Українська мова багато на лайку і можна обійтися без слів, котрі деконструюють і дегуманізують окремі соціальні групи населення.
В чому така принциповість для тих, хто це вживає і водночас їх це не стосується, але вони вперто застосовують в розмовах?