Сімʼя поза законом: як захистити свої права під час війни, якщо ви в одностатевому або цивільному шлюбі
“Мій друг – гей, який у стосунках уже 15 років. Він служить від початку повномасштабного вторгнення. Якось подзвонив мені і спитав: “Якщо я зроблю тобі пропозицію, ти вийдеш за мене заміж?” На ТСН вийшов черговий випуск проекта “Жити далі”.
Лєда Космачевська розповідає одну з сотень історій, в яку від початку війни потрапили пари, які мають стосунки без офіційної печатки РАЦСу: “В нього немає близьких родичів, тобто жодної людини, яка матиме право його розшукувати, відвідувати в реанімації, приймати рішення. Нема кому упізнати його в разі чого. Його родина – це його партнер, з яким він живе 15 років разом і має спільне життя і побут. Але юридично ця людина не має жодних прав для захисту свого партнера, який наразі на війні”.
“Дуже часто виникають такі проблеми, якщо один із партнерів призваний до армії або навіть обидва”, – зауважує Андрій Кравчук, експерт з адвокації правозахисного ЛГБТ-центру.
“У незареєстрованих цивільних партнерів виникають ті самі проблеми, що й у одностатевих. Вони не можуть скористатися своїми правами”.
То що робити, якщо ваш коханий або кохана опинилися на війні?
“Мене теж мобілізували, – каже Андрій Кравчук. – Коли я мав йти до військкомату, я зрозумів, що мій чоловік, з яким ми прожили 25 років, з яким поділяли ми всі наші радості та лиха, – він абсолютно чужа для мене людина з точки зору нашої держави. І в разі чого він залишиться без нічого – з того, що маю я”.
“Дуже багато на війні і бі, і лесбійок, і геїв. Дуже багато в кого є пари, деякі служать навіть разом в одному батальйоні, – стверджує військовослужбовець Олег. – На жаль, я знаю такі історії, коли люди вмирали. І ти не можеш забрати тіло, ти нічого не можеш, тому що ти ніхто, до побачення”.
“Я, гетеро-жінка, опинилася в ситуації, коли я змушена була приймати рішення, чи вступити в шлюб зі своїм знайомим, а не чоловіком, з яким у мене відносини. Дуже важке було питання для мене морально”, – зізнається Лєда Космачевська.
“Якщо ви потрапите до лікарні з обмеженим доступом до реанімації, то головний лікар має обов’язок допустити до хворого лише обмежене коло людей, серед яких найближчі родичі, юристи, священник і медичні працівники – все. Він може допустити інших людей на свій розсуд, а може не допустити. Досить часто у нас зустрічаються гомофобні люди, які не хочуть дозволяти те, що від них не вимагає закон”, – зауважує Андрій Кравчук.
Аби привернути увагу до цього юридичного тупика, Лєда, яка таки згодилася підтримати друга-гея, написала про своє рішення в соцмережах. І ледь не пошкодувала: “Я за перші три дні отримала скільки хейту, що я не уявляю собі взагалі, як можна витримувати таке ставлення суспільства протягом років. І я вважаю, що дуже велика сміливість у нашій країні зараз робити камінг-аути і публічно заявляти про те, що ти представник ЛГБТ-спільноти”.
“На жаль, українське суспільство є ще досить гомофобним, тому переважна більшість українських ЛГБТ-людей готові про це говорити в особистих розмовах, але не готові вести відкритий спосіб життя, щоб про це знали всі інші”, – зауважує Андрій Кравчук.
Але в ЗСУ знайшлися ті, хто наважився заявити про власну нетрадиційну орієнтацію.
“Мій батальйон і я зараз працюємо на напрямку Донецької області, – розповідає Олег. – Мій глобальний камінг-аут стався на початку березня 2022 року. Це вийшло випадково, я просто поєднав два фото. Одне фото було з моєї фотосесії на підборах, а інше – у військовій формі. І це фото завірусило всі соцмережі”.
“Я не знаю, чи робив мій друг публічний камінг-аут, – каже Лєда. – Він підтримує те, що я комунікую публічно про цю історію, він сподівається, що це якимось чином вплине і на суспільство, і на зміну законів, і на забезпечення рівних прав для всіх. Але розкривати свою особистість або особистість свого партнера до закінчення служби у Збройних силах він не буде”.
“Це образливо, тому що коли медик з ЛГБТ-спільноти на передовій когось рятує, він не дивиться, кого він дістає: лесбійку, гея чи натурала, – обурюється військовослужбовець Олег. – Він жертвує своїм життям і виносить людей всіх підряд”.
“У нас немає питання про сексуальні вподобання, коли людина йде на захист своєї країни. І дуже багато хто це робить добровільно, а іноді йдуть навіть парами. Чому цим людям не можна забезпечити необхідний соціально-юридичний захист для них і їхніх партнерів?” – ставить вкрай важливе запитання Лєда Космачевська.
2022-го петиція до президента щодо легалізації одностатевих шлюбів набрала 25 тисяч голосів. Її розглянув Володимир Зеленський та відповів, що змінювати Конституцію в умовах воєнного стану не можна. То що робити тим, хто просто зараз захищає Україну, але не може захистити свої права?
“Є альтернативна форма у вигляді реєстрованого партнерства. Фактично це теж форма шлюбу, але вона має трохи інший набір прав та обов’язків”, – дає підказку експерт з адвокації правозахисного ЛГБТ-центру.
Ще один лайфгак – документально зафіксувати права вашого партнера.
“Якщо ви хочете, щоб найближча для вас людина, яка не є вашим родичем згідно закону, гарантовано отримала інформацію про вас і могла виконати вашу останню волю, не соромтеся, звертайтеся до своїх командирів, – радить Андрій Кравчук. – Скажіть, що у випадку, якщо з вами щось станеться, треба повідомити таку-то людину. Якщо у вас є волевиявлення, тобто ви або в заповіті, або в іншому зареєстрованому нотаріусом документі прописали, що ви довіряєте людині отримати інформацію про вашу загибель, отримати ваше тіло і організувати його поховання, нічого больше не потрібно. Це прописано в законодавстві і ви матимете всі права. Тобто не треба одружуватися”.
Заповіт стане в нагоді і військовим, які хочуть в разі загибелі залишити партнеру власність.
“У випадку, якщо вони отримають у спадок це майно, вони мають платити 5% митного збору та військовий збір”, – зауважує Андрій Кравчук.
Різностатеві пари, які не перебували в шлюбі, також можуть відстояти права на майно або дітей. Але спершу мають підтвердити факт спільного проживання в суді.
“Такі партнери мають три права, передбачені сімейним кодексом. Перше – це право на спільне володіння майном. Друге – це право на утримання одного з партнерів у випадку, наприклад, непрацездатності. І третє – це право на спільне усиновлення дітей”, – пояснює Андрій Кравчук.
