Права людини та новини ЛГБТ+: Папа благословляє, а росіяни забороняють. Аналіз Українських ЗМІ

В українському інфопросторі новини про спільноту та права ЛГБТ+ зрідка потрапляють до порядку денного рубрик новин. Особливо зараз, коли стрічка складається з новин про війну. Експерти ІМІ заміряли показник присутності матеріалів про ЛГБТ+ у найпопулярніших українських медіа* без прив’язування до прайд-місяця, як це було в попередніх моніторингах.

Останні заміри ІМІ проводив у період прайд-місяця у 2021-му. Тоді за 15 днів активних подій вдалося зафіксувати вдвічі більше матеріалів за вдвічі менший період. Нині показники в результаті заміру свідчать, що стрічка новин залежить від активності інформаційних кампаній ЛГБТ+-спільноти, тому медіа наразі не мають систематичного висвітлення відповідної теми. Новини, що потрапили до моніторингового періоду, насамперед мали лише кілька основних інформаційних приводів: заборона діяльності ЛГБТ на території Росії, благословення Папи Римського для ЛГБТ+, новини шоу-бізнесу та інші поодинокі матеріали.

У моніторинговий період* експерти ІМІ зафіксували такі тенденції:

  • Щодо розподілу, то найчастіше медіа писали загально про ЛГБТ (57,9%), вдвічі менше про трансгендерних осіб (29,8%). Щодо геїв було лише 10,5% згадок, і поодинокі згадки про лесбійок – 1,8% загальної кількості даних, які потрапили в моніторинговий період. Водночас не було згадок про небінарних осіб та бісексуалів на відміну від попередніх моніторингів.
  • Географія інфоприводів. Найбільше згадок про ЛГБТ+ стосувались інфоприводів іноземного сегмента (49,1%). Згадки про спільноту ЛГБТ+ у контексті РФ траплялись у 27,7% матеріалів, найменше публікацій про ЛГБТ+ зафіксовано в новинах, які стосувались України, – 23,2% загальної кількості даних, які потрапили до моніторингового періоду.
  • Джерела інформації. У моніторинговий період найчастіше залучались іноземні медіа (36%), російські медіа (19%). Також журналісти готували власні матеріали (21,5%), інфоприводи із соцмереж (7%) та з інших українських редакцій (5%). Крім того, траплялися випадки, коли редакції взагалі не вказували джерела інформації. На відміну від попередніх хвиль моніторингу, які припадали на прайдовий період, цього разу не зафіксовано меседжів, новин або ж заяв від профільних організацій, що займаються правами людей ЛГБТ+. Це свідчить, що профільні ГО тісно не співпрацюють з українськими редакціями.
  • Найбільше на тему ЛГБТ+ писали редакції Суспільного та НV – по 12,5%, Obozrevatel та УНІАН – по 7,1%, на третьому місці ТСН, “Інформатор” та Корреспондент.net (по 6,25% із загальної кількості матеріалів, які ввійшли до вибірки). Водночас найменше готували новин про ЛГБТ+ “Телеграф” та Цензор.Нет (по 1,7%), і не зафіксовано жодного матеріалу у виданні “Дело”.

Маніпуляції, некоректна термінологія та клікбейт

В українських медіа все ще залишається використання некоректної термінології. У моніторинговий період експерти “зловили” такі лексеми, як “нетрадиційна орієнтація” та “гомосексуалізм”.

Вживання таких словосполучень має дискримінаційний підтекст. Журналісти готують матеріали з некоректними словами через брак інформації та стереотипні уявлення, що є далекими від реального життя.

Ще один кейс, коли редакція “Інформатор” процитувала героїню публікації, яка з відвертою мовою ворожнечі висловилася щодо ЛГБТ. Утім, медіа вирішило долити олії у вогонь та дослівно написало про “заднєпривідних”. Чи можна було цього уникнути? Так, можна. Ця новина не містить нічого інформативного чи корисного, а, навпаки, накладає стереотипи та популяризує мову ворожнечі.

Щодо вживання терміна “гомосексуалізм”, то цю тенденцію ІМІ помітив ще 2021 року. Тоді ми зафіксували, що медіа використовують хештег зі словом “гомосексуалізм”. Як повідомляв ІМІ, використання лексем із суфіксом -ізм вказує на хворобу. Наразі фіксуємо, що медіа “Фокус” досі ним користується. На онлайн-ресурсі “Без бар’єрів” зазначається, що “суфікс -ізм несе ідеологічний відтінок і використовується на позначення якихось течій та ідеологій, а гомосексуальність – це не є ідеологія, це природа людини від народження. Крім того, суфікс -ізм несе негативний відтінок з тих часів, коли гомосексуальність вважали хворобою. Проте ще в 1990 році Всесвітня організація охорони здоров’я виключила гомосексуальність із міжнародного переліку захворювань, тим самим затвердивши, що гомосексуальна орієнтація є нормою”.

Тому українським медіа варто вживати коректне визначення – гомосексуальність. Ось, до прикладу, як медіа, не виправляючи, поширюють лексему “гомосексуалізм”:

Про що найбільше писали?

Російська цензура та порушення прав спільноти ЛГБТ+, новини шоу-бізнесу, стосунки церкви та ЛГБТ+, культура та права людини – це перелік найпопулярніших тем, які траплялися в моніторинговий період з 1 по 30 листопада 2023 року в українських онлайн-медіа*.

Найбільша кількість новин у моніторинговий період стосувалася заборони діяльності ЛГБТ+-організацій на території РФ (22,3% загальної кількості новин, які потрапили до вибірки про ЛГБТ). Але насправді російські пропагандисти у своїх публічних висловлюваннях завжди утискають права ЛГБТ+, коли хочуть поширити негативні меседжі щодо українців. Один зі свіжих кейсів: росіяни готують фейки, що українських дітей виховують ЛГБТ-вчителі або що в “глухому селі” насаджують “європейські ЛГБТ-цінності” й тому посеред школи стоїть веселковий прапор. Ясна річ, що ніякого здорового глузду в цих “новинах” немає. Росіяни використовують зображення невідомого походження та фантазують, використовуючи елементи мови ворожнечі щодо українців та ЛГБТ, з розрахунком на те, що тема дітей привертає увагу читачів.

Тому дуже очікувано, що 30 листопада Верховний суд Росії на закритому судовому засіданні визнав рух ЛГБТ “екстремістською організацією” та заборонив діяльність руху на всій території РФ. Віднині росіяни за участь чи фінансування ЛГБТ-організацій отримуватимуть кримінальне покарання. Ще в грудні минулого року Путін підписав закон про заборону “ЛГБТ-пропаганди” в інтернеті, ЗМІ, літературі, кіно та рекламі. За “порушення” закону передбачено штрафні санкції, а іноземних громадян можуть вислати з РФ. До “пропаганди ЛГБТ” російські суди зараховують будь-які позитивні висловлювання про ЛГБТ-спільноту.

Окрім прямої заборони ЛГБТ, в новинах ішлося про те, що росіяни знебарвили веселку в кліпі корейського гурту Seventeen, щоб не отримати штрафу за пропаганду ЛГБТ. Така активна “боротьба” росіян з людьми ЛГБТ+ та їхнім вибором свідчить, що прибирають усіх, хто не підпадає під опис класичних “православних слов’ян”. Адже Російська православна церква засуджує гомосексуальні стосунки, тому посадовці обґрунтовували, чому вони хочуть заборони діяльність ЛГБТ, щоб не ображати почуттів релігійної спільноти.

На другому місці за кількістю матеріалів тема шоу-бізнесу – 19,6% загальної кількості новин, які потрапили до вибірки про ЛГБТ. Матеріали стосувалися особистого життя, а також пліток щодо “сексуальної орієнтації” певних зірок. Зазвичай редакції намагаються маніпулювати та акцентувати на належності до ЛГБТ. Навіть коли це не стосується теми матеріалу. Здебільшого такі згадки є другорядними й не мають ніякої інформаційної цінності.

Своєю чергою редакція “Гордона” намагалася розкрутити тему “живого-мертвого” Путіна, і для клікбейту в заголовок вставили питання, чи “Путін гей”. Такі маніпуляції на чутливу тему неприпустимі для журналістів, які цінують свою аудиторію та не хочуть скотитися до рівня російських помийок.

Наступною популярною темою були відносини церкви та ЛГБТ+ (17%). Основним інфорприводом стала заява католицької церкви на чолі з Папою Римським про те, що трансгендери можуть бути хрещеними батьками, свідками під час вінчань та приймати хрещення в церквах цієї конфесії.

Не обійшлося без клікбейту. До прикладу, в матеріалах, які розповідали, що Папа Римський з нагоди Всесвітнього дня бідних католицької церкви мав спільну трапезу з трансгендерними людьми й вони були щасливі, що церква відкрита до ЛГБТ. Втім, кілька редакцій вирішили зманіпулювати й винести в заголовки слова “повія” та “секс-працівниці”.

Притому що основна інформація стосувалася не “секс-роботи”, а того, що люди з вразливої, чутливої групи нарешті можуть здійснювати обряди, активно брати участь у житті церкви й більше не отримувати осуду.

Ще один кейс із маніпуляцією трапився в редакції “Корреспондент.net”. До матеріалу про сексуальні злочини та педофілію серед священнослужителів додали речення про те, що у Німеччині 125 співробітників римсько-католицької церкви заявили про свою приналежність до ЛГБТ-спільноти”. 

Ясна річ, що насильство, педофілія та ЛГБТ не мають нічого спільного. Тому редакція лише посилює негативне забарвлення теми ЛГБТ, коли в матеріалі про насилля над дітьми наголошує на тому, яка кількість священників заявила про свою сексуальну орієнтацію.

Теми культури стосувалися 12,5% матеріалів (із загальної кількості матеріалів, які стосувалися ЛГБТ у моніторинговий період). Редакція Суспільного підготувала власний матеріал про те, що в Одеському художньому музеї буде представлена виставка, присвячена тому, як люди ЛГБТ+-спільноти на півдні України пережили повномасштабне вторгнення.

А також новина про те, що на ютубі та телебаченні покажуть документальний проєкт “Ілюзія рівності” про ЛГБТ+-військових і медиків, які щодня вимушені боротися за базові права людей:

Також на порядку денному був інфопривід про те, що в Угорщині підліткам заборонили відвідувати виставку через фото ЛГБТ-спільноти. А згодом з’явилася новина про те, що в Угорщині звільнили директора музею через розміщення виставки з ЛГБТ-контентом.

Щодо теми прав людини, то таких матеріалів було лише 5,4%. Зазвичай такі матеріали містили правові питання: чи можливий виїзд за кордон трансгендерам, як в Ізраїлі партнерів загиблих ЛГБТ-військових визнали родиною, та звільнення трансгендерної жінки з посади виховательки через скарги батьків.

Водночас траплялися поодинокі матеріали, які стосувалися життєвих історій (4,5%), активізму (3,6%), здоров’я (2,7%) та криміналу (2,7%).

 

ЯК ЖУРНАЛІСТАМ ДІЗНАТИСЯ БІЛЬШЕ ПРО ЛГБТ ТА ЯК КОРЕКТНО ВИСВІТЛЮВАТИ ЧУТЛИВІ ТЕМИ?

  1. Підписатися на розсилання ГО, які займаються адвокацією ЛГБТ в Україні. Бути сміливими та готовими показувати аудиторії інші історії окрім тих, що надає решта медіа.
  2. Відвідувати тематичні тренінги. Заохочувати своїх колег також навчатися писати на нові теми, зокрема з коректною термінологією.
  3. Дізнаватися нові тренди та ознайомитися з порадами на Ресурсному онлайн-центрі ЛГБТ+.
  4. Хочемо також нагадати, що “Точка опори” спільно з ІМІ та БФ “Гендер зед” розробила буклет коректної ЛГБТ-термінології “Як писати про ЛГБТ”, яким можуть користуватися журналісти, медійники та SMM-менеджери. Завантажити буклет можна за посиланням.

*Моніторинг проводився з 1 до 30 листопада 2023 року включно автоматизованими методами збору згадок про ЛГБТ+. Зафіксовано 112 матеріалів на цю тему. До вибірки моніторингу потрапили 20 популярних онлайн-медіа за результатами квартального звіту Similarweb: ТСН, “Українська правда”, NV, Цензор.Нет, РБК-Україна, “24 канал”, Liga.net, “Еспресо”, “Гордон”, “Фокус”, “Кореспондент.net”, УНІАН, Obozrevatel, Zaxid.net, Delo.ua, “Телеграф”, Новини.Live, “Апостроф”, “Інформатор”, Суспільне.

Джерело

Сподобалось? Знайди хвилинку, щоб підтримати нас на Patreon!
Become a patron at Patreon!
Поділись публікацією
Залишити коментар