Інтереси жінок завжди на часі: активістки вчилися адвокації на національному й місцевому рівнях
Захист прав жінок у патріархальному суспільстві ніколи не був простим. Рішення, які безпосередньо впливають на життя жінок, надто довго ухвалювалися без їхньої повноцінної участі — переважно тими, хто вже мав політичний голос, доступ до ресурсів і влади.
Сьогодні дедалі очевидніше: говорити про гендерну рівність недостатньо. Жінки мають бути залучені до вироблення політик, миротворчих процесів, роботи органів влади та громадського сектору не символічно, а на всіх рівнях.
Саме цій темі була присвячена програма «Адвокація інтересів жінок на національному та локальному рівнях», у межах якої команда громадської організації «Сфера» навчалася та обмінювалася досвідом з активістками з Харкова, Львова й Вінниці.
Програму реалізували за підтримки EuroCentralAsian Lesbian* Community та Європейського Союзу.
Резолюція 1325 як інструмент реальних змін
Однією з центральних тем навчання стала резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека». Вона наголошує на необхідності залучати жінок до запобігання конфліктам, мирних переговорів, відновлення громад і ухвалення безпекових рішень.
Для України ця резолюція має особливе значення. Повномасштабна війна посилила навантаження на жінок, збільшила ризики насильства, переміщення, економічної залежності та дискримінації. Водночас саме жінки виконують величезний обсяг роботи у війську, волонтерстві, громадському секторі, медицині та місцевому самоврядуванні.
Разом із гендерною експерткою, аналітикинею та координаторкою коаліції 1325 Полтавщини Наталією Шкоденко учасниці говорили про те, як інтегрувати принципи резолюції у роботу громадських організацій і фондів.
Окремо обговорювали, як воєнний контекст впливає на виконання Національного плану дій і чому формальна наявність документів ще не гарантує реальної участі жінок у процесах ухвалення рішень.
Від хорошої ідеї до адвокаційної кампанії
Політологиня Юлія Біденко провела лекцію-дискусію про реалії впровадження резолюції 1325, можливі ризики та перспективи.
Учасниці розбирали, як перетворити суспільну проблему на зрозумілу адвокаційну мету. Адже бажання змін саме по собі не створює нових законів чи місцевих програм. Для цього потрібні аргументи, дослідження, партнери, комунікаційна стратегія і розуміння того, хто саме може ухвалити потрібне рішення.
Важливою частиною навчання стала практична робота над адвокаційними кампаніями: від визначення проблеми й цільової аудиторії до планування конкретних дій.
Такий підхід дозволяє відійти від абстрактних закликів і зосередитися на досяжних змінах — наприклад, включенні гендерних потреб до місцевої програми, підтримці законопроєкту або створенні безпечного сервісу для жінок у громаді.
Як працювати з парламентом, урядом і місцевою владою
Про адвокацію на різних рівнях говорили юристка з міжнародного публічного права, експертка із реформування сектору безпеки й оборони та захисту прав військовослужбовців Ганна Рожкова, а також адвокаційний менеджер ГО «Точка Опори ЮА» і радник народних депутатів Олег Максимяк.
Учасниці вивчали, як вибудовується робота з парламентом, урядом і місцевими радами, чим відрізняється національна кампанія від локальної та чому важливо знати не лише формальні повноваження посадовців, а й реальний процес ухвалення рішень.
Окрему увагу приділили пошуку стейкхолдерів і створенню коаліцій. Суспільні зміни рідко відбуваються зусиллями однієї організації. Значно частіше успіх залежить від того, чи вдалося об’єднати правозахисниць, експертів, депутатів, медіа, міжнародних партнерів і представників самих спільнот.
Особливо корисним став досвід адвокації законопроєктів, пов’язаних із правами жінок у війську. Він показує, наскільки тривалим і складним може бути шлях від виявлення проблеми до зміни законодавства — і водночас доводить, що наполеглива робота дає результат.
Квір-жінки не мають залишатися на узбіччі
Команда «Сфери» окремо наголошує на необхідності захищати права не лише жінок загалом, а й квір-жінок, чий досвід часто залишається недостатньо видимим навіть у межах гендерного руху.
Лесбійки, бісексуальні, трансгендерні та інші квір-жінки можуть стикатися з кількома видами дискримінації одночасно. На нерівність за ознакою статі накладаються гомофобія, трансфобія, стигма, соціальна ізоляція або недоступність дружніх сервісів.
Під час війни ці ризики не зникають. Навпаки, вони можуть посилюватися через переміщення, втрату житла, службу в армії, розрив із родиною чи залежність від гуманітарної допомоги.
Тому адвокаційні програми мають враховувати різний досвід жінок, а не виходити з уявлення про якусь одну «типову» групу. Політика стає справді інклюзивною лише тоді, коли в її створенні беруть участь ті, кого вона стосується.
Адвокація — це марафон, а не одноразова акція
Робота за права жінок майже завжди пов’язана з опором. Зміни можуть гальмуватися бюрократією, політичною кон’юнктурою, браком ресурсів або відвертою ворожістю.
Саме тому такі навчальні програми важливі не лише через нові знання. Вони створюють зв’язки між активістками з різних міст, допомагають побачити спільні проблеми та дають відчуття, що складну роботу не потрібно виконувати наодинці.
У «Сфері» зазначають, що обмін досвідом, спільна практика та підтримка інших учасниць стали джерелом нової мотивації.
Попри тиск і складність процесів, активістки продовжують працювати над тим, щоб жінки та квір-жінки мали реальний вплив на рішення, які визначають їхнє життя.
Бо питання рівності не можна відкласти до «кращих часів». Інтереси жінок — у мирному житті, під час війни, у парламенті, громадах і секторі безпеки — завжди залишаються на часі.
