Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук заявив, що під час підготовки нової редакції Цивільного кодексу найбільші дискусії у сфері сімейного права стосувалися правового визнання одностатевих пар. За його словами, надати таким партнерствам статус шлюбу наразі не дозволяє стаття 51 Конституції України. Про це повідомляє Суспільне за підсумками брифінгу Стефанчука у Кропивницькому 22 вересня.
Йдеться про проєкт Цивільного кодексу №15150, який Верховна Рада 28 квітня 2026 року підтримала у першому читанні. За документ проголосували 254 народні депутати. До другого читання текст мають суттєво доопрацювати.
Оновлення кодексу може змінити правила у багатьох сферах приватного життя – від сімейних відносин і права власності до фотографування людей у публічних місцях. Після оприлюднення проєкт викликав критику частини правничої та громадської спільнот. У різних містах України відбулися акції протесту, а петиція із закликом не допустити ухвалення документа зібрала необхідні 25 тисяч підписів у перший день.
Визнання одностатевих пар
За словами Стефанчука, представники та представниці ЛГБТК+ спільноти пропонували передбачити в новому кодексі правове визнання партнерств. Однак під час обговорення постало питання, чи можна надати такому союзу статус шлюбу без зміни Конституції.
«Єдине питання, яке чесно виникало в нас – це про партнерство. Про те, щоб надати статус шлюбу. На цьому стоїть перешкода – 51-а стаття Конституції. Я чесно говорив про це з людьми, які приходили і представляли ЛГБТК плюс. Вони хотіли цю норму провести. Ми їм сказали, що можемо якість норми спростити, але визнання не може бути, тому що нам перешкоджає 51-та стаття Конституції, а Конституцію змінювати неможливо під час воєнного стану. Але це вже має бути окрема історія. Тому оце така основна дискусія, яка в нас була по сімейному кодексу. Усе інше ніби в нас зрозуміло. Всі ті речі, які тригерили суспільство, ми поприбирали. Хоча на кожне з них в мене є пояснення. Але ми побачили, що воно тригерить суспільство, і ми їх прибрали з проєкту», – сказав Стефанчук.
Стаття 51 Конституції України визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Стефанчук назвав цю норму перешкодою для запровадження шлюбної рівності.
Водночас із його пояснення випливає, що конституційну перешкоду він пов’язує саме з наданням партнерству статусу шлюбу. Питання окремого механізму цивільних партнерств, який не був би тотожним шлюбу, він назвав окремою історією.
Голова парламенту не уточнив, які саме положення щодо партнерств пропонували представники та представниці ЛГБТК+ спільноти, які норми робоча група була готова спростити та чи залишилося щось із цих пропозицій в актуальній редакції проєкту. Він також не пояснив, які саме положення, що викликали гостру суспільну реакцію, прибрали з документа.
Сімейне право хочуть перенести до Цивільного кодексу
Проєкт передбачає скасування окремого Сімейного кодексу та перенесення сімейного права до оновленого Цивільного кодексу. Стефанчук пояснив це тим, що сімейні відносини є частиною приватного права, тому, на думку авторів документа, їх потрібно регулювати в межах єдиного кодексу.
Він назвав існування окремих сімейних кодексів характерним для пострадянських держав. За його словами, чинний Сімейний кодекс містить багато декларативних положень, які автори нового документа намагалися замінити практичними механізмами.
Під час підготовки проєкту робоча група враховувала судову практику та проводила консультації з медійними юристами. Частину норм переглянули після того, як фахівці навели приклади проблем із їхнім можливим застосуванням.
Водночас саме сімейна частина нового кодексу стала одним із головних предметів критики. Правозахисні організації та частина правників звертали увагу на можливі ризики у сфері недискримінації, репродуктивних прав і захисту різних типів сімей.
Набувальна давність і майно людей, які виїхали через війну
Ще одне дискусійне питання стосується набувальної давності. Це механізм, за яким людина за певних умов може отримати право власності на чуже майно, якщо тривалий час добросовісно, відкрито й безперервно ним володіє.
Така норма вже існує у статті 344 чинного Цивільного кодексу. Для нерухомого майна, зокрема будинків, квартир і земельних ділянок, строк становить десять років. Для рухомого майна, наприклад автомобілів або техніки, – п’ять років.
Під час брифінгу Стефанчука запитали, чи не створюватиме ця норма ризиків для людей, які через бойові дії залишили свої домівки. Поки власники перебувають в евакуації або за кордоном, їхнім житлом можуть користуватися інші люди.
Голова Верховної Ради відповів, що автори проєкту не створювали нової норми, а перенесли до нього положення чинного законодавства. Водночас він визнав, що її потрібно вдосконалити з урахуванням війни.
Стефанчук наголосив, що саме користування чужим майном автоматично не створює права власності. Наприклад, право власності не виникає з договору оренди. Кожну ситуацію мають оцінювати окремо, враховуючи обставини, за яких людина отримала доступ до майна.
Перед поїздкою до Кропивницького автори проєкту, за словами спікера, консультувалися з військовими та військовими юристами. Вони описали проблеми, які виникають у сфері речових прав під час війни. Частину цих пропозицій планують врахувати під час доопрацювання кодексу.
Згода на фото та відео
Проєкт також пропонує змінити правила фотографування та відеозйомки людей. За чинним законодавством людину за певних умов можна знімати без окремої згоди на вулиці або під час публічних заходів, зокрема конференцій, зборів і мітингів.
У новому кодексі пропонують посилити вимоги щодо отримання дозволу на зйомку. Стефанчук пов’язав це з наближенням українського законодавства до європейських стандартів захисту персональних даних і приватності, зокрема до принципів GDPR.
За його словами, Україна не може вибірково запроваджувати правила Європейського Союзу. Водночас автори документа мають знайти баланс між європейськими стандартами приватності та українськими реаліями.
Для публічних осіб планують передбачити винятки. Обмеження не повинні поширюватися на депутатів, міністрів та інших посадовців у ситуаціях, пов’язаних із виконанням ними публічних функцій. Стефанчук пояснив, що такі люди перебувають під посиленою суспільною увагою.
Для решти громадян, за його словами, кодекс має гарантувати захист приватного життя та репутації від стороннього втручання.
Коли документ можуть винести на друге читання
Точної дати повторного розгляду проєкту №15150 поки немає. Стефанчук заявив, що парламентські процедури розпочнуть тоді, коли доопрацьований текст буде достатньо підготовленим.
Перед цим він планує провести консультації в різних регіонах України з фахівцями у сфері цивільного права. Після завершення зустрічей автори проєкту мають узагальнити зауваження, підготувати оновлену редакцію та обговорити її з парламентськими фракціями, групами й окремими народними депутатами.
Раніше віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка також підтверджував, що проєкт доопрацьовуватимуть перед другим читанням. За його словами, найбільше дискусій очікують саме навколо сімейного права.