“Гей-альянс Україна” намагається домогтися від правоохоронців повної процесуальної оцінки демонстративної акції, яка відбулася 21 липня біля київського закладу G×Bar Special. Тоді біля входу залишили відрізані свинячі голови та нутрощі, а поріг облили кров’ю.
Організація звертає увагу не лише на сам факт події, а й на її контекст. Незадовго до цього мережа розірвала договір із Юліаною Казнодій після появи відео з Маршу рівності, на якому вона топтала прапори ЛГБТК+ спільноти.
Саме тому в ГАУ вважають важливим з’ясувати, чи могла акція біля закладу бути пов’язана з його позицією на підтримку ЛГБТК+ людей та чи мав місце мотив нетерпимості.
Організація не стверджує, що такий мотив уже доведений. Її вимога інша – правоохоронці мають перевірити цю версію в межах встановленої законом процедури, а не залишити її поза увагою.
Провадження є, але повідомлення ГАУ до ЄРДР не внесли
23 липня “Гей-альянс Україна” повідомив про інцидент прокуратуру та поліцію.
Однак у відповіді Печерського управління поліції організації заявили, що підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не встановлено.
Саме ця відповідь викликала у правозахисників запитання.
Юристка та експертка ГАУ Анна Сімчук пояснює: якщо правоохоронці отримують заяву або повідомлення про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, відповідні відомості мають бути внесені до ЄРДР.
На цьому етапі від слідчого, дізнавача чи прокурора не вимагається вже мати готову відповідь на всі питання.
Не потрібно наперед встановити винних, остаточно визначити мотив чи дати завершену юридичну кваліфікацію події. Саме для цього й існує досудове розслідування – щоб перевірити факти, зібрати докази та з’ясувати, чи було вчинено кримінальне правопорушення.
“Відмова ще до проведення такої перевірки фактично підміняє розслідування попереднім висновком”, – пояснює Сімчук.
Ситуація виглядає ще суперечливішою через інформацію з відкритих джерел.
За даними, на які посилається ГАУ, поліція вже розпочала кримінальне провадження щодо самої події за статтею про хуліганство.
Виходить парадокс: кримінальне провадження щодо інциденту існує, але у відповіді на окреме повідомлення правозахисної організації поліція водночас заявляє про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР.
Для ГАУ проблема полягає насамперед у тому, що обставини, на які організація спеціально звернула увагу, могли залишитися без окремої процесуальної оцінки.
“Нам також невідомо, чи досліджують правоохоронці можливий мотив нетерпимості та контекст, пов’язаний із підтримкою ЛГБТК+ спільноти”, – зазначає Анна Сімчук.
Чому мотив має значення
Якщо дивитися лише на фізичну сторону інциденту, можна побачити хуліганську акцію: кров, рештки тварин, демонстративне залякування біля входу до закладу.
Але правозахисники наполягають, що для правильної оцінки цього недостатньо.
Важливо врахувати, що саме передувало події, кого могли намагатися залякати, чому було обрано цей конкретний заклад і яке повідомлення мала передати така демонстративна акція.
Якщо слідство встановить, що дії були пов’язані з ворожістю до ЛГБТК+ людей або до тих, хто публічно підтримує спільноту, це вже може мати значення для правової оцінки справи.
Але саме слово “якщо” тут принципове.
ГАУ не вимагає, щоб поліція автоматично визнала подію злочином на ґрунті ненависті. Організація вимагає, щоб така версія не була відкинута ще до того, як її перевірять.
“Ми не очікуємо, що правоохоронці наперед погодяться з нашою оцінкою. Ми вимагаємо іншого: щоб усі повідомлені факти були належно зафіксовані, перевірені та досліджені у встановленій законом процедурі”, – наголошують у “Гей-альянсі Україна”.
Це важлива різниця.
Правозахисна робота в подібних випадках полягає не в тому, щоб підмінити слідство власними висновками, а в тому, щоб домогтися від слідства перевірки всіх можливих обставин.
Особливо коли йдеться про події, які можуть мати залякувальний характер для цілої спільноти.
Демонстративне залишення закривавлених решток тварин біля входу до закладу – це не лише матеріальні пошкодження чи порушення громадського порядку. Така дія може бути способом передати погрозливий сигнал.
Хто був адресатом цього сигналу і чому – саме це й має встановити розслідування.
ГАУ звернулася до прокуратури, поліції та суду
18 серпня організація подала скарги до прокуратури та вищого органу поліції.
За інформацією ГАУ, у передбачений строк їх не розглянули.
Оскільки відомості за заявою організації до ЄРДР так і не внесли, правозахисники також звернулися зі скаргою до слідчого судді.
Станом на 31 серпня суд уже зареєстрував звернення, однак рішення ще не ухвалив.
ГАУ заявляє, що продовжить використовувати всі передбачені законом механізми, щоб домогтися повного розслідування та належної правової оцінки того, що сталося біля G×Bar Special.
Для організації ця історія виходить далеко за межі одного закладу чи одного інциденту.
Коли можливий мотив ненависті не перевіряється, події, які могли бути спрямовані проти певної групи людей, легко залишаються в офіційній статистиці як звичайні випадки хуліганства.
У результаті суспільство бачить лише форму насильства, але не завжди бачить його можливу спрямованість.
Саме тому належне документування таких обставин важливе не лише для конкретної справи. Воно впливає на те, чи здатна держава взагалі побачити масштаб злочинів і залякування, пов’язаних із ненавистю до ЛГБТК+ людей.
“Формальна відповідь не замінює розслідування. Особливо коли йдеться про демонстративну акцію, можливі мотиви якої можуть бути пов’язані з ворожістю до ЛГБТК+ людей та їхніх союзників”, – підсумовують у ГАУ.
І саме це є ключовою вимогою організації: не призначити мотив наперед, а перевірити його.
Бо якщо можлива ненависть залишається поза межами розслідування, вона дуже легко стає невидимою і для держави, і для суспільства.