Бйорн Вінтерс долучилася до ЗСУ в листопаді 2025 року. Вона відкрита лесбійка і хоче, щоб квірні військові були видимими, хоча сама вирішує, кому й коли розповідати про свою сексуальну орієнтацію. У наданих картках Бйорн говорить про шлях до війська, реакцію побратимів і підтримку родини.
Її батько та старший брат воювали на сході України з 2014 року. З перших днів повномасштабного вторгнення вони знову долучилися до війська. У 2023 році батько Бйорн загинув під Бахмутом.
За словами військовослужбовиці, з часом деякі рідні почали боятися, що його загибель була марною. Їй було нестерпно це чути. Через тиждень після свого 25-річчя вона почала шукати можливість служити.
«Я хочу знати, що зробила хоч щось, аби його жертва не була марною», – пояснює Бйорн.
Це її особисте рішення, пов’язане і з пережитою втратою, і з тим, як вона бачить ситуацію на фронті.
До служби Бйорн здобула дві вищі освіти й працювала в різних сферах. Живучи в Австралії, вона була перекладачкою під час роботи над фільмом «Порцелянова війна», який у 2025 році номінували на «Оскар». Після повернення в Україну працювала журналісткою редакції міжнародних новин Суспільного. Також займалася фотографією, викладала іноземні мови й досі іноді підпрацьовує репетиторкою.
Досвід відкритості у війську залежить від оточення. На попередньому місці служби про орієнтацію Бйорн знали кілька побратимів і керівник. Вони ставили їй запитання, але, за її словами, зневаги чи ненависті вона там не зазнала. Після переведення наприкінці квітня до нового підрозділу про це знає лише одна подруга-посестра.
Камінг-аут у родині теж не був простим. Бйорн розповідає, що кілька років тому через нього виникали конфлікти, проте зараз вона має повну підтримку близьких.
Водночас військовослужбовиця хоче, щоб інші квірні люди у війську знали: вони не самі. «Нас, квірів, багато у війську. Я хотіла б, щоб нас було видно. Хоча б для того, щоб підтримувати один одного», – каже вона. На її думку, це особливо важливо для тих, хто поки боїться зробити камінг-аут.
Бйорн також відповідає людям, які стверджують, що не бачать ЛГБТ+ людей серед військових і заперечують їхній внесок у захист країни: «Робимо. І робимо не менше за гетеро».