В українській Вікіпедії вперше провели Прайд-тиждень: створено 50 нових матеріалів про ЛГБТК+ історію та культуру
В українській Вікіпедії завершився перший Прайд-тиждень — кампанія, присвячена ЛГБТК+ історії, культурі, правам людини, громадським рухам, організаціям і персоналіям. Вона тривала з 15 до 30 червня 2026 року та стала частиною міжнародної ініціативи Wiki Loves Pride.
Кампанію організували волонтерки української Вікіпедії у партнерстві з KyivPride та GENDER STREAM. Її метою було не лише створити нові статті, а й зробити знання про ЛГБТК+ людей доступнішими для українськомовних читачів.
До ініціативи долучилися 14 вікіпедистів і вікіпедисток. Разом вони створили 50 нових статей, категорій і шаблонів, які спростять подальшу роботу з ЛГБТК+ тематикою. Одинадцять учасників та учасниць отримають сувеніри від партнерів кампанії.
Більше видимості для історій, яких бракувало
У межах Прайд-тижня в українській Вікіпедії з’явилися матеріали про терміни, символи та людей, чиї історії раніше не були представлені українською мовою.
Серед нових статей — матеріал про аромантичність, тобто романтичну орієнтацію, за якої людина майже не відчуває романтичного потягу або не відчуває його зовсім.
Окрему статтю присвятили веселковим переходам — пішохідним переходам, оформленим у кольорах веселкового прапора як знак підтримки ЛГБТК+ спільноти.
З’явилися й біографічні матеріали. Зокрема, про Марго Гойманн — єврейку, яка пережила Голокост і вважається першою відомою квір-єврейкою, що вижила в нацистських концентраційних таборах.
Ще одна нова стаття розповідає про Веру Голм — британську акторку, суфражистку та першу професійну жінку-водійку в Лондоні. Під час Першої світової війни вона разом зі своєю партнеркою працювала водійкою швидкої допомоги.
Також українською мовою стала доступнішою історія Барбари Сміт — американської лесбійської феміністки, письменниці, видавчині й активістки, яка мала значний вплив на розвиток чорного фемінізму.
Чому такі кампанії важливі
Вікіпедія для багатьох людей залишається першим джерелом базової інформації. Те, які теми там представлені, безпосередньо впливає на видимість цілих спільнот.
Коли статей про ЛГБТК+ історію, культуру та персоналій бракує, може складатися хибне враження, ніби ці люди не брали участі в суспільному, політичному чи культурному житті. Насправді їхні історії часто просто замовчували, цензурували або не перекладали українською.
Створення нових матеріалів допомагає заповнювати ці прогалини. Водночас важливо, що йдеться не лише про сучасний активізм. Квірні люди були частиною історії завжди — у мистецтві, літературі, політиці, правозахисних рухах і повсякденному житті.
Не лише статті, а й інфраструктура для майбутньої роботи
Під час кампанії учасники створювали не тільки окремі статті, а й категорії та шаблони.
Це менш помітна для читачів, але важлива робота. Категорії допомагають упорядковувати матеріали й робити їх легшими для пошуку. Шаблони дають змогу редакторам швидше оформлювати пов’язані статті та підтримувати єдину структуру.
У результаті Прайд-тиждень створив основу для подальшого розвитку теми. Наступним редакторам буде простіше знаходити прогалини, пов’язувати матеріали між собою та доповнювати українську Вікіпедію новими біографіями, подіями й поняттями.
Українська кампанія стала частиною міжнародного руху
Прайд-тиждень в українській Вікіпедії долучився до міжнародної кампанії Wiki Loves Pride 2026. Вона об’єднує вікімедійців і вікімедійок з різних країн, які створюють і покращують матеріали про ЛГБТК+ людей, культуру та історію.
У 2026 році окремі конкурси й тематичні кампанії відбувалися також у бенгальській, англійській, іспанській, французькій і словацькій Вікіпедіях.
Паралельно на Вікісховищі проходив міжнародний фотоконкурс Wiki Loves Pride 2026. Його учасники завантажували світлини Прайдів, пам’ятних місць, подій, активістів та інших матеріалів, пов’язаних із життям ЛГБТК+ спільнот.
Знання як частина рівності
Перший український Прайд-тиждень показав, що робота заради рівності може мати різні форми. Це не лише марші, публічні кампанії чи законодавчі зміни. Іноді вона починається з перекладу, пошуку джерел і створення якісної енциклопедичної статті.
П’ятдесят нових матеріалів — це відносно невелика частина Вікіпедії, але важливий крок до того, щоб українськомовний інформаційний простір точніше відображав різноманіття суспільства.
Що більше перевіреної та нейтрально викладеної інформації доступно українською, то менше простору залишається для міфів, стереотипів і навмисного викривлення історії.
