Суд у Німеччині перевірить, чи можна вважати Грузію «безпечною країною» для ЛГБТК+ шукачів притулку
Справа гея з Грузії, якому загрожує депортація з Німеччини, дійшла до Федерального адміністративного суду. Тепер суддям у Лейпцигу належить відповісти на принципове питання: чи мала німецька влада достатні підстави оголосити Грузію «безпечною країною походження», попри різке погіршення становища ЛГБТК+ людей.
Чоловік стверджує, що на батьківщині зазнавав переслідувань через свою сексуальну орієнтацію. Федеральне відомство у справах міграції та біженців відхилило його заяву про надання притулку як «очевидно необґрунтовану», посилаючись на урядову постанову від 21 січня 2026 року, якою Грузію внесли до переліку безпечних країн.
Однак Адміністративний суд Оснабрюка засумнівався в законності такого рішення і передав питання на розгляд вищої інстанції. Про справу повідомило німецьке ЛГБТК+ видання queer.de.
Суд уже зупинив депортацію
Ще у квітні суд в Оснабрюку тимчасово призупинив виконання рішення про депортацію. На думку суддів, існували серйозні сумніви щодо того, чи законно міграційна служба відмовила чоловікові в захисті.
Після аналізу численних звітів про ситуацію в Грузії суд дійшов висновку, що умови, передбачені законодавством Європейського Союзу для визнання країни безпечною, можуть бути не виконані.
Йдеться не лише про становище ЛГБТК+ людей. Німецька постанова поширюється також на Південну Осетію та Абхазію — території, які Тбілісі фактично не контролює і де, за оцінкою суду, базові права людини не гарантовані.
Становище ЛГБТК+ людей різко погіршилося
Особливу увагу суд звернув на зміни, що відбулися в Грузії з 2024 року. За оцінкою палати, загальна ситуація з правами людини погіршилася, а квірні люди опинилися під ще більшим тиском.
Тому суд не вважає доведеним, що людям, яких повертають до Грузії, загалом не загрожують переслідування, катування або принизливе поводження.
Це важливий момент для розгляду заяв про притулок. Статус «безпечної країни» створює презумпцію, що її громадянам зазвичай не потрібен міжнародний захист. У результаті заявнику доводиться особливо переконливо доводити індивідуальну небезпеку.
Для ЛГБТК+ людей це може бути складно. Частина переслідувань відбувається не через офіційні вироки, а через погрози, напади, тиск родини, втрату житла чи роботи та бездіяльність правоохоронців.
Німецький уряд не розкрив джерела своєї оцінки
Суд в Оснабрюку також звернув увагу на процедурну проблему. Федеральний уряд не оприлюднив джерела, на підставі яких визнав Грузію безпечною.
За рішенням Суду Європейського Союзу від 2025 року така інформація має бути доступною. Інакше неможливо перевірити, наскільки повною, актуальною та об’єктивною була оцінка ситуації в країні.
Тепер Федеральний адміністративний суд має визначити, чи відповідає урядова постанова вимогам німецького та європейського права.
Якщо суд визнає класифікацію незаконною, постанова втратить чинність у частині, що стосується Грузії. Якщо ж її визнають правомірною, справа повернеться до суду Оснабрюка для подальшого розгляду індивідуальних обставин заявника.
Один із перших процесів за новою процедурою
Можливість передавати такі питання безпосередньо до Федерального адміністративного суду з’явилася лише 1 лютого 2026 року після змін до німецького закону про притулок.
За даними суду, це лише друга справа такого типу в Німеччині. Її результат може мати значення не тільки для конкретного чоловіка, а й для інших громадян Грузії, які просять захисту через політичні переслідування, насильство або належність до ЛГБТК+ спільноти.
Закон про «сімейні цінності» обмежив майже все публічне квірне життя
У 2024 році в Грузії ухвалили закон «Про захист сімейних цінностей і неповнолітніх». Він передбачає обмеження так званої «пропаганди одностатевих стосунків» у навчальних закладах, медіа та публічному просторі.
За своєю логікою законодавство нагадує російські норми про «ЛГБТ-пропаганду». Воно не обмежується забороною шлюбної рівності.
Під удар потрапили гендерно-підтверджувальні процедури, Прайд-марші та інші квірні демонстрації. Цензурі можуть підлягати книжки, фільми й телевізійні програми, у яких показані одностатеві стосунки. Обмежувати можуть навіть публічне використання веселкового прапора.
Фактично сама видимість ЛГБТК+ людей стає потенційною підставою для переслідування.
Правозахисники говорять про криміналізацію спільноти
Німецька правозахисна організація LSVD+ ще у 2024 році попереджала, що новий закон практично криміналізує всю квірну спільноту Грузії.
За словами представника організації Патріка Дерра, під загрозою опинилися не лише ЛГБТК+ люди, які відкрито говорять про себе, а й ті, хто публічно висловлює їм підтримку.
Це означає, що небезпека може стосуватися активістів, журналістів, родичів, союзників і навіть культурних діячів, які порушують тему сексуального та гендерного різноманіття.
Визнання такої держави «безпечною» без ретельного аналізу створює ризик, що людей повертатимуть у середовище, де закон прямо обмежує їхнє право бути видимими.
«Безпечна країна» не може бути формальним ярликом
Статус безпечної країни має ґрунтуватися не на дипломатичних міркуваннях або загальних оцінках, а на реальному становищі людей.
Наявність виборів, парламенту чи формальних правових процедур ще не гарантує, що ЛГБТК+ люди можуть жити без страху. Якщо держава забороняє Прайди, цензурує квірні історії та використовує законодавство проти відкритої ідентичності, це має враховуватися під час розгляду заяв про притулок.
Водночас належність до ЛГБТК+ спільноти не повинна автоматично означати надання захисту без перевірки обставин. Але кожна людина має право на повноцінний індивідуальний розгляд, а не на прискорену відмову через політичне рішення назвати її країну «безпечною».
Рішення Федерального адміністративного суду покаже, чи готова Німеччина переглянути свою міграційну політику відповідно до реальної ситуації в Грузії. Для чоловіка, який оскаржує депортацію, це питання не юридичної термінології, а особистої безпеки.
