Перейти до вмісту
Gays ua
Україна

Єврокомісія вказала на затримку реформ для захисту прав ЛГБТІК+ в Україні: що містить звіт за 2026 рік

Редакція Gay Ukraine4 хв читання
Єврокомісія вказала на затримку реформ для захисту прав ЛГБТІК+ в Україні: що містить звіт за 2026 рік

У звіті про прогрес України на шляху до ЄС, оприлюдненому 4 листопада 2026 року, Європейська комісія констатує: суспільне прийняття ЛГБТІК+ людей зростає, однак ключові законодавчі реформи не просуваються. Одностатеві пари досі не мають правового визнання, а спеціальної стратегії рівності для ЛГБТІК+ людей не ухвалено.

Правозахисник Святослав Шеремет проаналізував ці та інші висновки звіту. На його думку, найнагальніші завдання стосуються партнерств, захисту від дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті, безпеки активістів, підготовки фахівців і доступу до медичних послуг. Він оцінює ситуацію як стагнацію, а в окремих питаннях бачить ризик погіршення становища ЛГБТІК+ людей.

«Правовий захист прав лесбійок, геїв, бісексуальних, трансгендерних, інтерсекс- та квір-людей (ЛГБТІК+) залишається недостатнім», – ідеться у наведеному Шереметом українському перекладі висновку Єврокомісії. У звіті також зазначено, що зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу, необхідні для запобігання дискримінації та боротьби з нею, ще не ухвалені.

Визнання партнерств і реформа Цивільного кодексу

Єврокомісія прямо називає законодавство про цивільні партнерства серед рекомендованих реформ, що затримуються. У звіті нагадують і про рішення Європейського суду з прав людини у справі «Маймулахін і Марків проти України»: попри нього, одностатеві пари й далі не мають правового визнання та захисту.

Шеремет звертає увагу, що у Верховній Раді вже перебувають три законопроєкти, пов’язані з правовим визнанням партнерств: № 9103, № 11523 і № 12252. Рішення ЄСПЛ ухвалене 1 червня 2023 року, проте необхідних законодавчих змін Україна досі не запровадила.

Із цим питанням правозахисник пов’язує реформу Цивільного кодексу. За його словами, проєкт № 15150, ухвалений у першому читанні 28 квітня 2026 року, не передбачає цивільних партнерств, а окремі його положення в чинній редакції можуть погіршити правове становище ЛГБТІК+ людей. Це оцінка Шеремета; у звіті Єврокомісія формулює ширшу вимогу до реформи: забезпечити консультації із зацікавленими сторонами та повну відповідність європейським стандартам прав людини і праву ЄС.

«Зараз м’яч на боці парламенту», – пише Шеремет.

Захист від дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті

Єврокомісія оцінює українське антидискримінаційне законодавство як лише частково узгоджене з правом ЄС і стандартами Ради Європи. Окремо вона вказує, що Україна не привела законодавство у відповідність до рекомендацій Ради Європи щодо сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності.

Шеремет нагадує про прогалину в законі «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні»: сексуальна орієнтація, гендерна ідентичність, гендерне самовираження та статеві характеристики не зазначені в ньому прямо серед захищених ознак. Правозахисник вважає необхідним закріпити такий захист у законодавстві.

Ще один блок звіту стосується злочинів на ґрунті ненависті та мови ворожнечі. Єврокомісія називає відповідну правову та інституційну базу неповною. Вона рекомендує, зокрема, чітко визначити поняття нетерпимості в кримінальному законодавстві, передбачити належні механізми реагування на мову ворожнечі та узгодити норми з відповідним правом ЄС.

За словами Шеремета, на розв’язання частини цих проблем спрямований законопроєкт № 13597, зареєстрований 4 серпня 2025 року. На момент його аналізу документ ще не отримав висновку профільного парламентського комітету. Єврокомісія також відносить законодавчі зміни щодо злочинів на ґрунті ненависті до реформ, ухвалення яких затримується.

Безпека активістів і підготовка фахівців

У звіті зафіксовано випадки тиску на активістів. Єврокомісія також повідомляє, що протягом звітного періоду припинила працювати група при Офісі генерального прокурора, яка об’єднувала представників влади й громадянського суспільства для моніторингу таких справ.

Шеремет пише, що представник Національного ЛГБТІ-консорціуму входив до цієї групи. Він пропонує відновити її роботу й посилити вплив механізму на розслідування справ та вироблення політики. За його словами, активісти й активістки продовжують отримувати погрози.

Єврокомісія рекомендує далі підвищувати спроможність правоохоронців, прокурорів, суддів і працівників інституції Уповноваженого Верховної Ради з прав людини протидіяти дискримінації, мові ворожнечі та злочинам на ґрунті ненависті. Ідеться, зокрема, про навчання. Шеремет зазначає, що така робота вже ведеться за участю міжнародних партнерів, серед яких Рада Європи, і закликає ширше охопити нею фахівців у регіонах.

Рівний доступ до медичної допомоги

Єврокомісія згадує ЛГБТІК+ людей і в розділі про охорону здоров’я. У звіті зазначено, що представники вразливих груп іноді стикаються з дискримінацією або стигматизацією під час отримання медичних послуг, хоча ситуація поступово поліпшується.

Шеремет пов’язує цей висновок із даними правової допомоги людям із груп, вразливих до ВІЛ, зокрема чоловікам, які мають секс із чоловіками, та трансгендерним людям. Він також повідомляє, що Центр громадського здоров’я і Міністерство охорони здоров’я працюють над операційним планом реалізації державної стратегії з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, туберкульозу та вірусним гепатитам із 2027 року. За його словами, заходи з подолання стигми та дискримінації мають бути частиною цієї роботи.

Що означає затримка

Рекомендації попереднього року, зазначає Єврокомісія, виконані лише частково й залишаються чинними. Вона також висловлює занепокоєння уповільненням ухвалення законодавчих рішень протягом звітного періоду.

Шеремет вважає парламент головним «вузьким місцем» для реформ, потрібних на шляху до ЄС. Він закликає прискорити розгляд законопроєктів, водночас зберігши якість змін і належне обговорення їх із тими, кого вони стосуватимуться.

«Чи можна все наздолужити? Поза сумнівом. Згадаймо турборежим та повернімо його. При цьому швидкість змін має поєднуватися з належною якістю», – підсумовує Шеремет.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ятнадцять − 5 =