Перейти до вмісту
Gays ua
Світ

Нападник на берлінський прайд отримував соціальну допомогу під час ув’язнення в Лівані

Редакція Gay Ukraine2 хв читання
Нападник на берлінський прайд отримував соціальну допомогу під час ув’язнення в Лівані

Абдул Баллут, який згодом скоїв напад на берлінський Christopher Street Day, у 2025 році продовжував отримувати німецьку соціальну допомогу Bürgergeld, перебуваючи в Лівані, зокрема під час ув’язнення. Як повідомляє queer.de, це випливає з відповіді Федерального міністерства праці та соціальних питань Німеччини на парламентський запит депутата від «Альтернативи для Німеччини» Рене Шпрінгера.

За даними міністерства, із травня до листопада 2025 року Баллуту нараховували по 790,61 євро щомісяця. 20 травня він виїхав до Лівану, маючи намір приєднатися до терористичного угруповання «Ісламська держава». У липні його там затримали. Після ув’язнення й вироку 17 листопада він повернувся до Німеччини.

25 липня 2026 року 21-річний Баллут скоїв ісламістський напад на учасників берлінського прайду. Загинула жінка, понад два десятки людей зазнали поранень, частина — тяжких. Наступного дня нападника застрелила поліція.

У відповіді міністерства зазначено, що Баллут отримував допомогу ще з дитинства — із січня 2015 року. Виплати призупинили лише після його повернення з Лівану, коли він перебував під вартою в Німеччині: з листопада 2025-го до травня 2026 року. Після звільнення з-під варти допомогу поновили. Із 12 травня йому нарахували 524,55 євро за решту місяця, а з червня — по 804,50 євро щомісяця.

Міністерство пояснило, що поїздка Баллута до Лівану відбулася «без відома» відповідного центру зайнятості. Водночас інші німецькі установи знали про його місцеперебування: у ліванській в’язниці його відвідували представники посольства.

За повідомленням Bild, центр зайнятості протягом цього періоду кілька разів запрошував Баллута на прийом, натомість отримував німецькі довідки про непрацездатність. Хто їх подавав і які лікарі їх видали, наразі незрозуміло.

Рене Шпрінгер назвав ситуацію «жахливим провалом держави». Він поклав політичну відповідальність на міністра внутрішніх справ Александера Добріндта, заявивши, що відомства «не змогли навіть повідомити центр зайнятості про підозрюваного в тероризмі, який сидів у в’язниці за кордоном». Це оцінка депутата; наведені міністерством дані не пояснюють, чому інформація між установами не була передана.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

9 + десять =