Одностатеві цивільні партнери військовослужбовців визнаються членами сім’ї в Україні: Роз’яснення Конституційного Суду від Святослава Шеремета
ОДНОСТАТЕВИЙ ЦИВІЛЬНИЙ ПАРТНЕР ВИЗНАЄТЬСЯ В УКРАЇНІ ЧЛЕНОМ СІМ’Ї ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ. Це випливає з роз’яснення Конституційний Суд України.
Про це у соцмережах Святослав Шеремет.
Отже, на цивільних партнерів військовослужбовців та цивільних партнерок військовослужбовок* поширюються всі соціальні гарантії, права, обов’язки, легітимні преференції, пільги та інші форми соціально-правового визнання, передбачені законодавством, насамперед Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
🗣️ Тепер звернімося до матчастини. Рішенням Конституційного Суду України №5-рп/99 установлено, що «ПІД ЧЛЕНОМ СІМ’Ї ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ […] за змістом […] Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” […] ТРЕБА РОЗУМІТИ ОСОБУ, ЩО ПЕРЕБУВАЄ З СУБ’ЄКТОМ […] У ПРАВОВІДНОСИНАХ, ПРИРОДА ЯКИХ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ: кровними (родинними) зв’язками або шлюбними відносинами; ПОСТІЙНИМ ПРОЖИВАННЯМ З ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЕМ […]; ВЕДЕННЯМ З НИМ СПІЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА. Такі ознаки (вимоги) застосовуються диференційовано при конкретному визначенні членів сім’ї […]».
👨❤️👨 «До кола членів сім’ї військовослужбовця […], — роз’яснює Конституційний Суд, — належать його (її) дружина (чоловік), їх діти і батьки. […] ЧЛЕНАМИ СІМ’Ї ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ […] можуть бути ВИЗНАНІ Й ІНШІ ОСОБИ ЗА УМОВ ПОСТІЙНОГО ПРОЖИВАННЯ РАЗОМ З СУБ’ЄКТОМ ПРАВА НА ПІЛЬГИ І ВЕДЕННЯ З НИМ СПІЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА, ТОБТО не лише його (її) близькі родичі […], але й […] ОСОБИ, ЯКІ НЕ ПЕРЕБУВАЮТЬ З ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЕМ […] У БЕЗПОСЕРЕДНІХ РОДИННИХ ЗВ’ЯЗКАХ ( […] опікуни, піклувальники […] та інші)».
💕 Вільне обрання певної особи для спільного проживання однією сім’ю на основі взаємної згоди належить до безумовно визнаних і невідчужуваних прав людини.
👥 Проживання військовослужбовця або військовослужбовки однією сім’єю із цивільним партнером або цивільною партнерською тієї ж документальної статі є звичайною для українців та українок формою побудови сімейних стосунків. Такий партнер/партнерка можуть бути іншої статі, ніж особа, що несе військову службу, а може бути тієї ж статі, що військовослужбовець або військовослужбовка. Відповідно до рішення КСУ України, такий партнер (така партнерка) мають розглядатися в статусі «члена сім’ї», оскільки підпадають під критерії визначення члена сім’ї, установлені Конституційним Судом.
🇺🇦🇺🇦 Важливо, що суб’єктами конституційного подання до КСУ виступили такі поважні інституції, як Служба безпеки України та Міністерство фінансів України.
🔱 Трактування сімейного партнера тієї ж статі як члена сім’ї військовослужбовця має особливе значення для встановлення соціальної справедливості, надання справедливих соціальних гарантій військовослужбовцям та членам їхніх сімей в умовах відсічі збройній агресії Російської Федерації, у якій активну та відкриту участь беруть громадяни й громадянки з числа ЛГБТІК+**.
❗️За принципом аналогії права будь-який цивільний партнер тієї ж статі може і повинен трактуватися як член сім’ї у будь-якій сфері суспільних відносин, а не лише в царині військової служби. Таке трактування повинно тягнути відповідні правові наслідки в тих ситуаціях, коли статус члена сім’ї має правове значення, тобто впливає на обсяг прав, обов’язків, легітимних преференцій, пільг, виплат тощо, встановлених законодавством на користь «члена сім’ї» певної особи — як за її життя, так і в обставинах, пов’язаних з її смертю, а також у специфічних ситуаціях на кшталт зникнення безвісти.
✍️ З повним текстом рішення Конституційного Суду України №5-рп/99 у справі за про офіційне тлумачення терміна “член сім’ї” можна ознайомитися на сайті КМУ за посиланням .
🏳️🌈 Особливо примітним є те, що зазначена конституційна ухвала прийнята судом надзвичайно завбачливо, для охоплення наданим роз’ясненням всього спектру сімейних відносин, у яких ФАКТИЧНО перебувають українські військовослужбовці та військовослужбовки.
—
*‘Військовослужбовка’ — фемінітив, обумовлений наявними академічними словниками української мови, які фіксують від маскулінітива ‘службовець’ фемінітив ’службовка’.
**‘ЛГБТІК+’ — офіційно визнана урядом України абревіатура, що означає лесбійок, геїв, бісексуальних, трансґендерних, інтерсекс-, квір- та інших людей сексуального та ґендерного розмаїття відповідно до Державної стратегії забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2030 року.
